1990: перший "Макдональдз" у Радянському Союзі. ВІДЕО

Це відео - репортаж канадської телекомпанії CBC про відкриття першого в СРСР фаст-фуду. Кілометрова черга спраглих заокеанської екзотики стала символом програшу комунізму. Капіталізм переміг не ракетами, а гамбургерами.

31 січня 1990 року в Москві з дозволу комуністичної влади відкрився перший у Радянському Союзі "Макдональдз". Він став найбільшим закладом мережі у всьому світі.

Перші місяці існування фаст-фуду до закладу стояла кілометрова черга, яка тяглася зигзагами довкола Пушкінської площі - годинами, незважаючи на холод чи мороз.

Подивитися відео черги можна в розділі "Календар". Вона була довга навіть для звиклих до всюдисущих черг радянських громадян і потрапила до книги рекодів Гіннеса.

1988 рік. Як функціонувала радянська черга

В кінотеатрах УРСР перед показом художнього фільму крутили документальну короткометражку про цю чергу, де саундтреком була пісня "Америка" переможців першого фестивалю "Червона Рута" "Братів Гадюкіних".

В СРСР у ті роки вже давно сформувалася специфічна культура споживання, хоча споживати особливо не було чого. Західні побутові речі оточувалися ореолом причетності до чарівного світу капіталізму, вони вважалися якісними і були ознакою статусності. Тому одноразовий посуд із закладу на Пушкінській відвідувачі часто-густо забирали з собою.

Західний світ обманув комуністичну владу. Погрожуючи війною у космосі, він переміг у війні споживацьких стандартів. Яскраві упаковки фаст-фуду виявилися сильнішими за ідеологічні агітки про "агресивний блок НАТО". 

1983: Рейган оголошує СРСР "імперією зла" (ВІДЕО)

Журнал "Юний Технік" у тогочасному репортажі у стилі перебудовної журналістики риторично запитував: "Варто подумати, чому наші математики не проти перекваліфікуватися в офіціантів?"

Перший "Макдональдз" став вікном у західний спосіб життя - туди ходили, щоб відчути себе трошки американцем (тоді США пересічні громадяни любили, а рідну країну нерідко зневажали). Дивувала незвична організація робочого простору, завжди усміхнені продавці (в цьому відео одна з них каже, що відвідувачі думають, що вона з них сміється) і екзотична на той час їжа.

При цьому ціни у фаст-фуді важко було назвати демократичними: "біґ-мак" коштував 3,75 карбованця - на такі гроші можна було непогано поїсти у ресторані, не кажучи вже про громадські їдальні.

Дивіться також: "1986: перший американський телесюжет про аварію на ЧАЕС"

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР