2006: Тимошенко дарує Кушнарьову намисто. ВІДЕО

Це відео показує скандал, який відбувся у ВР за кілька місяців до смерті Євгена Кушнарьова. Очільник регіоналів звинуватив Тимошенко у зловживанні дорогими прикрасами, а вона у відповідь подарувала йому намисто. Тепер обидвох фігурантів скандалу нема у великій політиці.

6 жовтня 2006 року народні депутати розглядали внесений БЮТ законопроект про позбавлення пільг народних депутатів. Під час обговорення відбулося невеличке шоу: тодішній лідер опозиції Юлія Тимошенко зняла з шиї і кинула на трибуну перед тодішнім заступником голови фракції Партії регіонів Євгеном Кушнарьовим власне намисто.

Так вона відреагувала на слова Кушнарьова про те, що одного її "перлинного намиста вистачить на життя середньостатистичної української сім’ї протягом 5 років".

Тимошенко підвелася з місця і під аплодисменти залу швидко побігла до трибуни, за якою стояв Кушнарьов. Вона зняла з себе намисто і кинула його на трибуну перед Кушнарьовим, після чого той взяв його в руки і почав намотувати на мікрофони.

При цьому Кушнарьов звернувся до Тимошенко: "Мені ваші цяцьки не потрібні! Здавайте їх у фонд допомоги бідним!", і зрештою перший віце-спікер Адам Мартинюк змушений був виключити мікрофон.

Наступний виступаючий комуніст Микола Кравченко висловився на користь того, щоб відправити намисто Тимошенко на офіційну експертизу, щоб визначити його вартість.

Цю історію і переповідає дане відео від "5 каналу".

Історія виглядає особливо повчальною, якщо подивитися на неї зараз. Головних героїв, які тоді здавалися нерушимими фігурами, вже немає у великій політиці.

Тимошенко, побувши прем'єр-міністром і програвши кільки відсотків на виборах, засуджена і сидить у в'язниці, не отримуючи поки що активної підтримки ані світу, ані громадськості.

2001: перший арешт Юлії Тимошенко (ВІДЕО)

Микола Кравченко у 2010 році скаржився, що "донецькі" не дають своїм союзникам-комуністам вести нормальну виборчу кампанію.

Намисто, яке журналісти УП віднесли до ювелірів, виявилося біжутерією вартістю в кількасот доларів, тож середньостатична українська сім'я навряд чи прожила би на ці гроші 5 років.

Кушнарьов загинув 17 січня 2007 року - рівно 5 років тому - внаслідок нещасного випадку на полюванні.

Народний депутат втрапив у конфлікт зі звичним оточенням можновладця і реаліями "середньостатичної української сім'ї". В Ізюмській районній лікарні, куди його привезли з вогнепальним пораненням живота, не було необхідного обладнання, яке у спішному порятку везли з Баден-Бадену вертольотами. Не факт, що це обладнання з'явилося в Ізюмі зараз.

За ці 5 років у суспільстві з'явилося переконання, що загибель Кушнарьова не була випадковою. Як би там не було, а цей політик був справжнім важковаговиком, на відміну від нинішніх смішних "регіональних" лідерів Харківщини. І його тепер не вистачає ПР.

У жовтні 2006-го Віктор Янукович був прем'єр-міністром із доволі обмеженим полем маневру. Тепер він - усевладний президент. У нього є золоті речі, які тоді навряд чи були в Тимошенко. Він намагається проводити реформи, в тому числі і з ліквідації пільг, що викликає спротив власників цих пільг - поки що єдиний активний спротив у країні.

2003: Кучма розпікає Януковича (ВІДЕО)

Але загальне незадоволення наростає. І хто знає, що буде через чергові 5 років? Може, Міжгір'я стане дитячим табором відпочинку?

А в історії з намистом тільки одне залишилося незмінним - пільги депутатів. Якщо ви додивитеся відео до кінця, то зрозумієте, чому.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.