2003: Кучма сварить Януковича. ВІДЕО

Прилюдно підвищувати голос на підлеглих - традиція українського чиновництва.

Учора Віктор Янукович під час робочої наради розпікав своїх міністрів у стилі директора школи, який виховує недбалого учня.

Скажімо, міністра охорони здоров'я Аніщенка він, підвищивши голос, погрожував "залишити після уроків": "Залишаєтесь до кінця тижня тут у регіоні, поки не будете знати всіх проблем, і що говорять прості люди по закріплених за вами напрямках".

1970: новорічне звернення Брєжнєва до радянського народу. ВІДЕО

"Історична Правда" знайшла відео, яке пояснює такий стиль державного управління. Це кінець 2003 або початок 2004 року, бо згадується про вибухи на армійських складах в Артемівську у жовтні 2003-го.

На урядовому засіданні прем'єр-міністр Янукович читає якусь нудну паркетну звітність, коли президент Кучма його перебиває: "Ми ж це слухали вже. Це ж було вже! Чого ви готували те, що було?!"

Як бачимо, Леонід Данилович не "тикав" міністру, як це робить нинішній президент.

В коментарях до відео жартують: "Шкода, що не можна побачити вираз обличчя Януковича в цей момент".

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Колориту ситуації додають різнокольорові олівці на столі перед Кучмою.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.