2001: 11 вересня - записи атак на обидві вежі ВТЦ і Пентагон

Нью-Йоркська телевізійна група знімала сюжет про роботу комунальних служб міста, коли раптом оператора привабив звук двигуна реактивного лайнера, який рухався повільно і низько. Це був перший із "боїнгів", які стали ракетами в руках терористів.

Загалом внаслідок терактів загинуло біля 3 тисяч людей з 59 країн, у тому числі українець Олег Венгерчук. Через цунамі та інші природні катастрофи гине значно більше, але 11 вересня 2001 року шокувало тим, що може наробити людина, перетворивши пасажирський лайнер на зброю масового знищення.

Розмах трагедії передає така деталь: біля 292 людей загинуло на вулицях довкола веж-близнюків, убиті палаючими уламками або тілами тих, хто вистрибнув із вікон Світового торгівельного центру.

Досі світ бачив подібне хіба що в бойовиках, знятих на іншому кінці американського континенту - в Каліфорнії. В голлівудських блокбастерах завжди знаходився хтось, хто запобігав найстрашнішому. У 2001-му такого героя не знайшлося.

Як американські журнали реагували на теракти 11 вересня. ФОТО обкладинок

11.09.2001 - це початок не тільки нового тисячоліття, але й нової американської війни. США досі витрачають гігантські суми на ведення кампанії в Афганістані та Іраку і чим це обернеться для їхньої економіки, невідомо.

На цьому відео - три "успішні" самогубчі місії. Дві вежі СТЦ і Пентагон. Зате тут немає вибуху четвертого літака - рейсу 93 компанії "Юнайтед", який мав атакувати урядові споруди у Вашингтоні, Білий Дім або Капітолій. Його пасажири, дізнавшись про теракти у Нью-Йорку, самі напали на зачинених у кабіні пілотів терористів. Літак розбився у полі в штаті Пенсильванія.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.