Спецпроект

1939: парад Перемоги у Бресті - нацисти і комуністи разом

Латиський фільм про ще один радянський парад Перемоги - спільно із нацистськими союзниками. "Молотов це знав. Зрештою - це ж він спостерігав за знищенням 7 мільйонів українців. А Гіммлер спостерігав за винищенням євреїв".

Перший парад перемоги радянської армії - 1939 року, у Бресті, разом із союзниками-нацистами. А вже в 1940-му радянський прем'єр Молотов поїхав у Берлін, щоб обговорити новий світовий порядок.

ІП представляє фрагмент з фільму "The Soviet Story" ("Радянська історія"), знятого латиським режисером Едвінсом Шноре на студії "Лабваркар" у 2008 році.

Націоналістичний рух звинувачують у тому, що в 1941-му році він співпрацював із Третім рейхом. Що ж, комуністи так само співпрацювали ще за рік до того.

А так виглядає День Перемоги у Лондоні (ФОТО)

 Навіть поляки співпрацювали, коли в 1938 році поділили з нацистами Чехословаччину. Співпрацювали усі з усіма - такою була і є політика. Але ділити минуле на чорне і біле, зображати одних агнцями, а інших козлищами - це антиісторичний підхід.

Коли нацистський режим показав свою справжню суть, з ним стали боротися всі адекватні люди земної кулі.

Текст фрагменту російською мовою:

"Он явился со списком территорий, к которым у СССР имелся интерес.

Пока Гитлер и Молотов это обсуждали, другие советские товарищи наслаждались компанией Геббельса, который, должно быть, рассказывал им о преимуществах нацизма потому, что именно советский премьер Молотов, а не Геббельс, предупредил Запад не бороться против нацистской идеологии.

Более того - в своем обращении к Верховному совету в Кремле Молотов заявил, что борьба против нацистской идеологии фактически являлось преступлением.

Это было опубликовано во всех крупных советских газетах.
Позднее эта страница исчезнет из общественных библиотек СССР вместе со многими другими про-нацистскими заявлениями советского правительства.

Но почему-же борьба против нацизма была преступлением с советской точки зрения? Потому, что массовые убийства и концентрационные лагеря основывались на этой идеологии.

"Работа делает тебя свободным" - лагеря нацистов.

"Работа - это честь" - советские лагеря.

Если бы кто-то захотел бороться против идеологии стоящей за всем этим,в конце концов он стал бы бороться против советского режима тоже.

Молотов это знал. В конце концов - ведь это он лично наблюдал за уничтожением 7 миллионов украинцев.

Гиммлер наблюдал за уничтожением евреев.

Оба соглашались, что для общего блага некоторые группы людей просто необходимо было убивать.

Уинстон Черчилль не скрывал, что для него идеологии нацистов и коммунистов были очень похожи.

По его мнению, нацизм был подвидом коммунистического деспотизма.
"Источаюший ненависть коммунистический деспотизм", как Черчилль его назвал в 1940, в конце концов победил, с помощью союзников.

Здесь это празднуется. 60-летие "Великой Победы".

Исторический парад. Не менее исторический, чем первый советский парад победы во Второй Мировой войне, вместе с нацистами.

1939 Брест-Литовск".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.