29 квітня 1918

1918: гетьман Скоропадський у черкесці, з кинжалом і в автомобілі

Кінохроніка за участю Павла Скоропадського - Гетьмана Української Держави, яка прийшла на зміну Українській Народній республіці.

Павло Скоропадський замість розхристаного безвладдя УНР хотів побудувати міцну вертикаль влади - і дещо в нього вийшло, от тільки земельне питання він так і не вирішив, а гетьманська влада значною мірою трималася на німецьких багнетах.

В цій кінохроніці - гетьман успішний. Він їздить на авто, носить хвацьку черкеску з золотими погонами, молиться разом із соратниками перед бенкетом. Але в середині грудня 1918 року він зрікається влади на користь УНР і виїздить разом із німцями з України.

Там, у Швейцарії та Німеччині, він проживе ще 26 років, поки не загине під американськими бомбами.

Про історію кохання і смерті сина Павла Скоропадського Данила читайте у розділі "Книжки"

Останній день гетьмана у Києві чудово описав геніальний Булгаков: 

"На дальнем пути Города I, Пассажирского уже стоит поезд - еще без паровоза, как гусеница без головы. В составе девять вагонов с ослепительно-белым электрическим светом.

В составе в час ночи уходит в Германию штаб генерала фон Буссова. Тальберга берут: у Тальберга нашлись связи...

Гетманское министерство - это глупая и пошлая оперетка (Тальберг любил выражаться тривиально, но сильно, как, впрочем, и сам гетман. Тем более пошлая, что...

- Пойми (шепот), немцы оставляют гетмана на произвол судьбы, и очень, очень может быть, что Петлюра войдет... а это, знаешь ли...)"

Відео 1918 року з гетьманським урядом, який приймає парад Лубенського сердюцького кінно-козачого полку, дивіться тут

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.