Спецпроект

1938: угорські війська займають Ужгород і Мукачево

Внаслідок Мюнхенського договору Чехословаччина почала втрачати території - і уряд Карпатської України був змушений перенести столицю автономії в Хуст. Унікальна угорська хроніка.

2 листопада 1938 року Угорщина анексувала Південну Словаччину - згідно з пронімецьким Віденським арбітражем, від Чехословаччини до Угорщини відійшла також західна частина Закарпаття.

Чехословаччина, зраджена союзниками в Мюнхенському договорі, втрачала території. На її частини зазіхнули Німеччина, Польща і Угорщина. Внаслідок угорського вторгнення уряд автономної Карпатської України був змушений переїхати до Хуста, де протримався до весни 1939 року.

Угорська армія увійшла в Мукачево, Ужгород і Берегове. На цьому відео - унікальні документальні кадри цих подій, зафільмовані угорськими пропагандистами.

Дивіться також:

1939: Як Карпатська Україна не хотіла бути в Угорщині. ВІДЕО

Карпатська Україна та її армія. ФОТО

"З угорського вторгнення для українців почалася Друга світова"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.