Спецпроект

1945: перша атомна бомба - її підірвав українець

Вибуховий відділ очолював Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор був міністром в урядах Гетьманату.

16 липня 1945 року в американському штаті Нью-Мексико відбувся перший у світі ядерний вибух. Випробовувалася плутонієва бомба - цей експеримент під назвою "Трійця" (Trinity) вважається початком ядерної епохи.

Вибух був надземний. Бомбу підняли на вишку і там підірвали. Це справді було експериментом - вчені прогнозували силу вибуху від нуля (якщо не вдасться запустити реакцію) до знищення всього штату.

Щоб запустити ланцюгову реакцію, плутоній треба стиснути. Для цього науковці розробили спеціальний метод - так звану "повільну" вибухівку, яка розташовується довкола плутонієвого елементу в центрі бомби і спричинює необхідний тиск. 

Для екперименту "Трініті" цю вибухівку розробив і ювелірно розрахував напрямки її дії українець Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан Кістяковський був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор Кістяковський був міністром в урядах Гетьманату.

 В національному атомному центрі США Лос-Аламос першого керівника відділу вибухових речовин і члена Комітету національної оборони Кістяковського пам'ятають також як фізика, котрий вибухівкою розчистив трасу для гірських лиж :)

Все вийшло, як ви можете бачити на цій кінохроніці. Сила вибуху склала біля 20 кілотон. Те ж саме, що 20 тисяч тон тротилу. Його було чути на відстані 300 км.

Коли ейфорія у спостережному бункері спала, напарник Кістяковського Кеннет Бейнбрідж сказав: "Тепер ми всі - виродки".

Через три тижні таку ж бомбу скинуть на Нагасакі.

Кістяковський потім зробив адміністративну кар'єру в урядах Ейзенгауера і Кеннеді. Став професором Гарварду і доктором Оксфорду. В останні роки брав активну участь у антивоєнному русі США.

Сьогодні Георгію Кістяковському виповнилося б 110 років.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.