Спецпроект

Єльцину встановили пам’ятник

У російському місті Єкатеринбурзі відкрили пам’ятник колишньому президентові Росії Борису Єльцину.

1 лютого йому виповнилося б 80 років.

Статуя з білого каменю, яку встановили сьогодні в рідному місті Єльцина Єкатеринбурзі, що на Уралі, є першим монументом, встановленим лідеру Росії після падіння комунізму, повідомляє Радіо Свобода.

Історичну промову Єльцина "Я втомився. Я йду", якою закінчилася епоха його правління, можна подивитися у розділі відео.

Єльцин помер у 2007 році, не маючи вже на той час багато прихильників, адже з його іменем були пов'язані складні 90-і роки в Росії.

Мітинг за демократизацію СРСР на підтримку Єльцина 4 лютого 1990 року. Фото AFP

Проте зараз ставлення до нього помітно змінюється.

"Пік негативного ставлення минув. Але тепер громадська думка амбівалентна, тобто є баланс між позитивним та негативним ставленням", - пояснив голова соціологічного дослідницького інституту "Левада-Центр" Лев Гудков.

За його словами, зміна ставлення до Єльцина пояснюється ще й тим, що раніше тоді ще президент Володимир Путін характеризував роки правління Єльцина як хаос і розбрат, на противагу своєму "часові розквіту".

"Це змінюється, бо багато людей зараз замислюються над майбутнім країни. Вони починають усвідомлювати, що режим Путіна насправді є застоєм", - зауважив аналітик.

Критики також кажуть, що Путін був найбільшою помилкою Єльцина. І приватно він висловлював жаль із приводу того, наскільки Росія перетворилася на авторитарну країну за час путінського правління.

У мережі існує блог доньки Єльцина Тетяни Юмашевої, яка в останні роки його президентства працювала в апараті адміністрації батька і була його радником. У своєму ЖЖ Юмашева часто ділиться спогадами про батька та історичні події "допутінської Росії", свідками яких вона була.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.