Бої під Харковом носили характер сучасної маневрової війни, тому цю битву так люблять історики різних країн. У лютому 1943 року Червона армія відбила місто у німців, щоб у березні його знову втратити. Для вермахту ця битва стала останньою операцією у стилі бліцкригу.
13 березня 2013 — Андрій Парамонов
70 років тому нацисти знищили майже 7 тисяч українців у містечку Корюківка на Чернігівщині. Це був найбільший із подібних злочинів гітлерівців проти мирного населення у Європі. Акція була проведена за наказом Байєра Бруно Франца, родом з німецького міста Касселя.
1 березня 2013 — Дмитро Вєдєнєєв
Публікація, яка полемізує зі статтею американського історика про трагічні події літа 1941 року у Львові, коли "міське шумовиння" знущалося та, згодом, вбивало євреїв. Чи причетна до погромів українська міліція та ОУН (бандерівців)? Чи можна довіряти іншим висновкам професора Химки?
20 лютого 2013 — Сергій Рябенко
"Ніхто більше не зможе сказати мені, що ці люди гинули зі словами "Хайль Гітлер!" на устах. Помирають багато, питань нема; але останнє слово – "мама", чи ім’я дорогої людини, чи просто крик про допомогу..."
2 лютого 2013
"Умираючи в Києві, нещасний мій батько не вірив у перемогу. Він вважав, дивлячись на колосальну німецьку силу, що Україна загинула навіки. Він думав, що ми житимем усе своє життя по чужих країнах. І проклинав Сталіна".
6 листопада 2012 — Анна Олещенко
"Беру фотоапарат i вертаюся фотографувати гору трупiв. До камер уже несила вертатися. За тиждень мої фотокартки з’явилися у "Кракiвських Вiстях", але не всі. Деякi були визнанi занадто страшними".
6 вересня 2012 — Володимир Гонський
"Історична Правда" поїхала в гості до останньої живої людини, яка була особисто знайома з Гітлером: "Це була війна, а я був солдат. Хтось мусив стріляти з танка, хтось підбивав літаки. Я був телефоністом Гітлера". 73 роки тому почалася Друга світова.
31 серпня 2012 — Роман Горбик
З перших днів війни влада в Москві та Києві відійшла від традиційних класових підходів. Після нападу нацистів на СРСР комуністи звернулися до героїзації національної історії - тепер її подавали не як боротьбу класів, а як боротьбу народів за національне визволення і незалежність.
26 червня 2012 — Іван Патриляк
Маршрут - від в'язниці, де тримали ворогів польської, радянської та нацистської влади, до німецького концтабору, де тепер відкрито... фешенебельний отель. Націоналісти, італійські військовополонені, євреї - перелік жертв не вичерпний.
31 травня 2012
Українці-червоноармійці були мобілізованими солдатами чужоземної держави, столиця якої знаходилась далеко за межами України, а, отже, для них ця війна за визначенням не може бути вітчизняною. Вони просто чесно виконували свій солдатський обов‘язок.
21 травня 2012 — Олександр Ткачук
Зростаюча ворожiсть до нiмцiв не означала автоматичної прихильностi до радянської влади. Бандерiвський звiт з Марiуполя вказував на популярну фразу, яка пiдсумовувала погляди місцевих робітників: "От, якби цi на х*й пiшли, а тi бл*дi не прийшли".
19 травня 2012 — Тарас Курило
За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Сказати, що така депортація була "порятунком", може хіба що людина, спроможна називати Голодомор дієтою, а газові камери - вентиляцією легенів.
18 травня 2012 — Олександр Палій
