Відомим на весь світ його зробив один підпис – від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

Трагічна доля Дрездена стала одним із жахливих символів тотальної війни. Чи бомбардування міста союзниками було виправдане військовою необхідністю? І тепер, через 75 років після знищення міста не вщухають гострі суперечки про війну, провину та відповідальність.

«…Я підійшов до одної студні напитися води, але там побачив баньку з молоком. Я витягнув баньку з студні і почав пити зверха сметану. Кілька разів собі потягнув і пізніше щось тверде приплило з молока до моїх вуст. Ага, масло, я собі подумав. Відчинив широко уста і клацнув зубами, а то, най би його дідько взяв, була жаба».

1 січня - день народження Степана Бандери у селі Старий Угринів на Калущині. Один з епізодів його життя - кількарічне ув'язнення у нацистських застінках. Як це було? Що хотіли від нього гітлерівці?

Цього року Польща вшановує пам'ять Яна Карського (справжнє прізвище - Козелевський), відомого широкому загалу у якості одного з найвідоміших героїв Руху Опору, посла підпільної польської держави, урядовий осередок якої був сконцентрований під час Другої світової війни у Лондоні.

Якщо хочеш здивувати – найпростіше вдатися до парадоксу: гарячий сніг, холодна війна, бандерівці в Криму. Мова не про "бендерівців", якими сепаратистська влада лякала кримських обивателів, а про справжніх членів революційної ОУН. Надзвичайна історія українських повстанців у Криму, яка розказана ними самими у спогадах Івана Мор’яка та матеріалах карних справ Володимира Шарафана та Леоніда Ларжевського.

Після "щасливих" вересневих днів 1939 року розпочались арешти кращих людей Галичини. До вибуху німецько-радянської війни за доносами "перевертнів" в Чортківській та Уманській в’язницях зазнали катування сотні українців, арештованих НКВД.

Зранку 1 вересня хлопці натрапили на зграйку сільських шибеників-українців, які жбурляли камінням у дошку із зображенням польського герба. Розбишак вдалося розігнати, але настрій зіпсувався. Станіслав повернувся додому, аби послухати радіо — хтозна, чому українці це робили.

«Войскам групп решительное наступление с переходом государственной границы начать на рассвете "17" сентября». 75 років тому Москва здійснила акт агресії щодо Польщі. По суті це означало вступ СРСР у Другу світову війну на боці Гітлера.

Через різні збройні формування Третього Райху пройшло щонайменше півмільйона росіян або понад 1/3 від тих громадян СРСР, яких використовували на німецькій військовій та парамілітарній службі.

Протягом перших 21 місяця Другої світової війни СРСР та Третій Рейх були фактичними союзниками. 50 років СРСР не визнавав ані цього факту, ані самого існування Таємних протоколів до цього Пакту.

Це місце – напевно, найбільший речовий доказ в суперечках про українську історію ХХ століття. Саме тут провів три роки свого життя провідник українських націоналістів, а також інші видатні представники народів, які боролись з нацизмом.

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

"...Великий вклад у Перемогу внесли й ви, українські повстанці. У боротьбі з Німеччиною наша УПА зорганізувалася і пройшла першу бойову школу..." Загалом націоналістичний рух опору знищив більше 12 тисяч німців.

"...Українців у дивізії було 20 тисяч. Загалом же нас у німецькій армії було до 209 тисяч. Росіян в армії Власова було до 150 тисяч, а всього – більше одного мільйона. Чому сьогодні в Росії про це не говорять?"

Це дуже просто - диктатура плюс націоналізм. Тоталітарне правління однієї нації. А таємна поліція і війна проросте з цього поєднання. Тільки прапори у вас будуть не червоно-коричневі, а - приміром - чорно-оранжеві... Текст 1995 року. (рос)

...Михайлина Коцюбинська згадувала, як її батько, директор Музею Коцюбинського, теж їхав із родиною в музейному вагоні. Коли починався обстріл, малу Михайлину клали на найдорожче – на скриню з рукописами письменника, а зверху її накривали батьки.

70 років тому в Бородянському районі прийняв останній бій відділ УПА "Базар". "...Полонених дядьків відпускаємо, роз’яснивши їм ціль нашої боротьби. Селяни раді, оправдуються: якщо вони не приймуть участі в акціях проти УПА, то їх самих будуть нищити".

Якщо вважати битву за Дніпро однією операцією, то жертви перевищать найкривавішу військову операцію людства - битву під Сталінградом. Але цитата Жукова про "топить хохлов в Днепре" - це фейк, вигадка.

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?