Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Сказати, що така депортація була "порятунком", може хіба що людина, спроможна називати Голодомор дієтою, а газові камери - вентиляцією легенів.

"...Расчеты за перевозки спецпоселенцев произвести по тарифу перевозок заключенных. Преобразовать Крымскую АССР в область на территории РСФСР..."