Була людина, обличчя якесь людське мала… а виявився ти чучелом. Тебе лишили твого всього. Тебе позбавили твого вигляду, твого одягу, твоїх кіс. Ти одягнутий в смугасте, в тюремне. І імені в тебе більше нема. Ти - 61369. І на цей номер ти відгукуйся. І про все забудь.

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"