Про проект

"Українсько-єврейська зустріч" (UJE — "Ukrainian Jewish Encounter") є організованою на приватних засадах багатонаціональною ініціативою, що розпочала своє існування 2008 р. як спільний проект, в якому беруть участь українці єврейського та християнського походжень і представники інших націй — в Україні, в Ізраїлі та у діаспорах.

Діяльність UJE об’єднує вчених, громадських лідерів, митців, уряди та ширшу громадськість у намаганні сприяти зміцненню і поглибленню стосунків між двома народами.

Століттями територія сучасної України була місцем перетину різноманітних і квітучих культур, а також місцем проживання однієї з найстаріших та найбільш численних єврейських громад у Східній Європі. Ця громада, що переважно складалася з євреїв-ашкеназі, мешкала поруч із місцевим християнським українським населенням протягом довгих періодів нормального співіснування та багатогранного взаємозапліднення культур. Але часом стосунки ставали напруженими через насильство й антипатію, згенеровані у складному середовищі домінуючих імперій та держав.

Обидва народи також мають досвід міграцій та діаспорної динаміки, часто в одних і тих самих країнах переселення. Після спільної довгої історії безправ’я, бездержавності та великих страждань під владою гнобливих тоталітарних режимів у 20-му столітті обидва народи сьогодні творять свої сучасні ідентичності всередині та у відношенні до незалежних держав — Ізраїля та України.

"Українсько-єврейська зустріч" - це ініціатива, заснована на переконанні, що ці два народи можуть багато виграти від кращого розуміння як свого спільного історичного досвіду, так і досвіду кожного з них окремо — в усій його складності.

Більше матеріалів та інформації є на сайті ініціативи "Українсько-єврейська зустріч".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.