День 22 січня 1919 року стане памʼятним в історії України. Це така дата, що її вивчати будуть напамʼять українські діти наступних поколінь поруч із такими датами, як дата хрещення Руси, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі.

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Стоїть морозний день, дерева покриті інеєм. З самого ранку місто приняло урочистий вигляд. Доми прибрано національними прапорами й транспарентами. На бальконах домів повішені килими й полотна з яскравими українськими рисунками. Особливо гарно удекоровано доми на Софійській площі та сусідніх вулицях.

У грудні 1919-го року диктатор ЗУНР Петрушевич скликав розширену нараду уряду, на якій була засуджене рішення Петлюри віддати Галичину до складу Польщі. На нараді було вирішено скасувати Акт злуки від 22 січня 1919 року.

Підбірка фото- і кінохроніки, присвяченій Симону Петлюрі - керівникові Директорії Української Народної республіки в 1919-1920 роках.