Тепер і свої і чужі побачили, що українство - сила, що за ним маси, а не якісь окремі гуртки і купки. Ми всі почули вперше твердий ґрунт під ногами, почули себе господарями в своїй хаті.

Ми вважали тоді Грушевського за "некоронованого короля України", який, як приїде, то дасть всьому порядок і лад.

Ми у ці тижні не знали і знати не хотіли нічого про українство та його національні домагання.

Українці по двох з половиною роках сидження в підпіллі починали з обережністю вилазити на світ божий і бачили, що вже все зайнято, обсаджено і забарикадовано російською демократією.