Мешканці Стародуба (стародавнє українське місто, тепер – у складі Росії) зібрали велику суму грошей і просили передати їх родинам загиблих у війні проти Росії.

Подія 1 листопада - це діло молоді, діло тих, хто створили Легіон Українських Січових Стрільців, а опісля УГА. Правда, діло підготоване цілим розвитком української Галичини останнього півстоліття. Воно, це молоде покоління, давно вже леліяло в своїм серці 1 листопада, давно плекало самостійницьку думку, готуючись до боротьби за українську державу не на словах, а навсправжки, в кривавому бою.

За становище ЗУНР перед історією відповідають її уряд та парламент. Уряд ЗУНР був складений так, щоби церковні справи були якнайкраще полагоджені.

Події в Галичині пішли прискореним темпом. Полилась кров, зайшли бої...
Тепер треба тільки побажати, щоби справа дійшла до кінця з найменшим числом жертв.

Дуже часто доводиться читати, ніби Центральна Рада не могла збудувати міцну Державу тому, що складалася з соціялістів, а ті думали не про державність, а про соціялізм.

При Українській Вільній Академії Наук у Сполучених Штатах Америки зорганізовано Комісію для встановлення фактів і дат Визвольних Змагань. Ця комісія зробила дослідження шляхом особистих розмов зі справжніми учасниками бою під Крутами, або шляхом розсилки їм анкет.

Самостійність – не як переступний етап, а як становище навіки, – ми вважаємо для України неможливою. Ми гадаємо, що самостійність не тільки не сприятиме силі, а зробиться власне джерелом безсилля й хутко обернеться в фікцію, або скінчить своє недовге існування і формально.

Цими днями нарешті мають вияснитися політично-державні відносини між Кримом та Україною. Як відомо, до Київа приїхала делегація кримського уряду для вирішення основ, на котрих Крим має приєднатися до України.

Буржуазна кров так саме червоніє, як і пролетарська, і так само веселіше їй текти по жилах, ніж по піску Маріїнського парку

Маніфестація зробила величезне вражіння. Про неї повно було розмов серед столичного населення, а другого дня газети, окрім хронікальних звідомлень, майже всі вмістили статті з приводу маніфестації, якої не було ще до тoгo часу.

Українську справу виразно поставлено в пресі на чергу дня.

Із небуття встала українська нація. Ні, не з небуття, а з забуття, з сорому, зі смороду, з вікової ковбані, де лежали ми придушені віковими, тяжелезними каміннями російського самодержавства. Революція за волосся витягла нас на світ божий і поставила на березі: а ну, марш, живи!

Бешкети й анархія продовжуються, економічна розруха збільшується, для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду. Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України!

Курськ - не Берестя, і більшовики — не німці. Не простота й пустопорожні декларації, не демонстрація вишиваних сорочок і косовороток, а серйозна, докладна і детальна pобота і вияснення відносин політичних, національних, фінансових та економічних.

Українська Народна Республіка своїм законом про національно-персональну автономію доказала свою до найвищого ступеня посунену національну толеранцію.

Вибухи військових складів в Україні - не новина. У квітні 1918 р. такі вибухи пережили Черкаси

Та хай минають сотки літ, а український нарід не повинен забувати тих 17-20 літніх героїв, що поклали свої голови за його щастя й волю.
Ми, що зосталися жити покладемо все наше життя, всю нашу працю на те, щоб прославити те, за що ви зложили свої голови, - щоб наша безталанна – мати Україна, перемогла одвічних ворогів і сама запанувала у своїй хаті!

На все те дивиться Великий Гетьман і вказує своєю булавою туди за Дніпро, немов говорить: "Женіть їх! Щоб ні ноги їх більше тут не було!"