29 вересня 1917

29 вересня 1917: Свято відкриття Баришпільської української гімназії

29-го вересня 1917 року урочисто відчинено українську гімназію в Борисполі

29-го вересня цього року о 4 годині дня урочисто відчинено українську гімназію в Баришполі.

Почалось свято молебнем, який одправили три священики при співах хору Баришпільської «Просвіти», при чім євангеліє було прочитано по українськи і проголошено в кінці молебна многі літа Центральній Раді українського народу.

Перед одправою закононавчителем в промові з‘ясовано велике значіння цього мента і цеї національної справи.

По молебні п. директор нововідчиненої гімназії М. Демяновський, оголосивши гімназію відкритою, сказав палку промову про нові педагогичні основи в рідній школі, а також дякував представників Баришпільського громадянства, особливо згадавши енергійного діяча д. Кіріченка, за ту велику працю, яка була положена ними при заходах при відкритті Баришпільської гімназії.

Далі казали гарні, сердешні промови: член правління «гуртка батьків» д. Кіриченко, інспектор місцевої вищопочаткової школи, пан-отець Ф. Житецький, учень 2 Київської гімназії, який вітав нових товаришів від українців-середнешкільників м. Київа і представник Баришпільської Просвіти.

В кінці свята хором було проспівано: Заповіт Т. Шевченка та «Ще не вмерла Україна».

Гімназія поки-що міститься в Баришпільській вищій початковій школі і заняття йдуть на вечірній зміні, учнів в перших п’яти класах є біля 200 душ.

Нова рада, 1917, № 157, 8 (21) жовтня, С. 4.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.