19 квітня 1917

19 (6) квітня 1917: Всеукраїнський національний зʼїзд

Чорноморські матроси-українці наказали мені заявити першому вільному українському з'їзду, що волю України чорноморський флот буде захищати активно

Вчора в помешканні Купецького зібрання розпочався перший український національний зʼїзд представників політичних, культурних, професіональних, робітничих, селянських, військових та инших організацій на Україні, які приймають домагання широкої національно-територіяльної автономії України і всеї повноти політичного і культурного українського життя.

На зʼїзд прибуло коло 1000 делегатів від усяких організацій усієї Соборної України.

Зʼїзд відкрив проф. М.С.Грушевський промовою про завдання цього першого вільного всеукраїнського з'їзду, який має виявити гадку українського народу що до праці Центральної Української Ради в справі дальшого напряму роботи над утворенням ладу Вільної Української Землі.

Зазначуючи далі, що увесь український народ обіймає велика радість з приводу визволення від панського гніту, професор пропонує пригадати вдячністю тих працьовників-українців, що брали участь в повстанні війська та робітників, і повідомляє з'їзд, що від українського війська з Петрограда на з'їзд прибули два представники.

При цих словах всі встають "заля дрожить од грому оплесків та криків "Слава..."

М.С.Грушевський пропонує делегатів Петроградського українського війська — Овдіенка та Гайдая обрати за товаришів голови. Всіх охоплює і надзвичайно врочистий настрій. Знов крики "слава" й оплески.

Гайдай і Овдієнко виходять на кафедру. Члени конгресу витають представників славного революційного війська оплесками кілька хвилин.

М.С.Грушевський далі заявляє що від ушанування борців за волю України, гадка йде до тих, що за цю волю загинули, вполягли кістьми в вʼязницях.

Всі участники з'їзду, як один встають. В залі панує надзвичайна тиша. Потім співають "Вічну памʼять".

По скінченню співу збори приступають до виборів президіуму зʼїзду.

По пропозиції М.С.Грушевського на голову вибирається нащадок козацький представник Кубані Д.С.Єрастов, за товаришів голови: представники Петроградського українського війська Овдієнко і Гайдай, представники Київського українського війська полк. Глинський та салдат Колос, від селянства С.Єфремов і Х.Барановський, від робітників В.Винниченко, від української интелігенції О.І.Левицький і Ф.Р.Штейнгель, від українського духовенства О.Погорілко, від чорноморського флоту матрос панцирника "Синоп" Пелишенко.

Всіх обранців зʼїзд зустрів окликами "Слава".

Матрос Пелишенко, дякуючи за обрання, виступив з привітанням від чорноморців і сказав: „Чорноморські матроси-українці наказали мені заявити першому вільному українському з'їзду, що волю України чорноморський флот буде захищати активно".

Слова Пелишенка були вкриті гучними оплесками і окриками „Слава матросам-чорноморцям!..

Почесним головою з'їзду обрано М. Грушевського.

Робота з'їзду почалась рефератом Д. Дорошенка — "Державне право і федеративні змагання на Україні".

Зазначивши, що таке державне право та який буває устрій, референт спиняється на автономному ладу і докладно росказує про ту велику боротьбу та змагання за автономію України, яку на протязі 263 років провадили українські політичні діячі.

О. Я. Шульгин в своїй промові про „Федералізм та домагання демократичної Російської Республіки" дуже широко та докладно росповів про устрій федеративних держав усього світу і дійшов до висновку, що для справжнього щастя і добробуту всіх народів, що населяють Росію, вона повинна бути федеративною демократичною республікою, в якій український нарід, як і инші національності, матиме повне право творити свої справи державні і культурні; самостійно, автономно.

Перші Збори всеукраїнського національного зʼїзду закінчились в 4 год. дня.

Нова рада, 1917, № 8

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.