5 жовтня 1918: Крим та Україна

Цими днями нарешті мають вияснитися політично-державні відносини між Кримом та Україною. Як відомо, до Київа приїхала делегація кримського уряду для вирішення основ, на котрих Крим має приєднатися до України.

Цими днями нарешті мають вияснитися політично-державні відносини між Кримом та Україною. Як відомо, до Київа приїхала делегація кримського уряду для вирішення основ, на котрих Крим має приєднатися до України.

Для українського громадянства було з самого початку очевидно, що Крим не має ніяких підстав бути незалежною державою, що для населення Криму після розкладу бувшої російської держави найкращою політично державною комбінацією повинно бути приєднання до України на певних політичних умовах, які забезпечили б кримському населенню широку політичну автономію у внутрішньому життю.

Ми виходимо з того факту, що населення Криму дуже неоднородне, що економичні ресурси його надзвичайно невеликі, що міжнароднє становище при таких обставинах буде хистке – а через це його самостійність буде фіктивною, невигідною для кримського населення і шкодливою для України.

Справді, як би Крим був заселений виключно татарами або руськими – то тоді ще можна було б серіозно говорити про приєднання його до Туреччини чи Росії, як що не брати під увагу його тісного економичного звʼязку з Україною.

Але коли татари складають усього 40% населення, руські коло 20%, українці до 25, а решту – инші народности, коли економично Крим без України не може ніяк прожити, що особливо виявилося під час недавньої економично-митної боротьби, коли само населення висловлюється за приєднання до України - то спроби кримського уряду, який слідом за донським, оповістив тимчасову самостійність Криму, очікуючи того менту, коли прийде до відбудування бувшої Росії, потерпіли повне фіяско.

Не тільки органи земського та міського самоврядування, а також торгово-промислові кола, не погоджуючись з своїм урядом, подавали українській владі докладні записки та робили заяви в пресі про приєднання Криму до України на автономних підставах.

Тільки представники кримського уряду ще й досі не залишили своїх хитро-мудрих планів і настоюють на федерації такого характера, який нагадує більше конфедерацію чи спілку двох самостійних держав.

Ми глибоко переконані, що політичні і економичні інтереси Криму та України диктують їм найтіснішу форму об’єднання, при якому кримське населення мало б найбільше користей і одночасно з тим мало автономний устрій у внутрішніх справах.

Очевидно, що фінансова та торгово-промислова політика, залізниці та пошта і телеграф, військові справи та суд, закордонна політика і законодавство повинні бути для Крима і України спільними.

Зате всі инші справи внутрішнього життя і устрою, як освіта, хліборобство, самоврядування і т.д. повинні лишитися в компетенції кримського законодавчого органу.

Ми вважаємо розвязання кримсько-українських відносин в такий спосіб за найкраще для обох сторін і бажаємо, щоб кримсько-українські переговори як найскорше закінчились, бо цього вимагають інтереси населення обох країв.

Політично-економичні інтереси України диктують рішучо, щоб формою об’єднання була автономія Криму чи федерація обмеженого типу, а ні в якім разі не конфедерація чи союз, як того домагаються деякі кола кримського уряду, підкреслюючи, що вони ще сподіваються світового конгресу, який остаточно вирішить долю Криму.

Для мене ясно, що ці кола бажають приєднати Крим до Росії, а через це нині будуть робити ріжні труднощі для скорого вирішення справи.

Будемо сподіватись все ж таки, що кримсько-українські переговори підуть иншим шляхом, ніж русько-українські.

Нова рада. – 1918. – 5 жовтня.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.