11 жовтня 1918: Похорони двадцяти чотирьох

8 жовтня 1918 року під селом Камʼянська Слобода відбувся бій між українською армією та ватагами російських більшовиків. Тоді загинуло 24 бійці Другого Запорізького корпусу, серед яких - сотник Роженко. Усі вони поховані у наразі російському селі Новий Ропськ

Новоропськ. Другий запорожський полк переживає важку втрату своїх братів-героїв, які полягли в важкій бійці з большевиками восьмого жовтня під Каменською слободою на Десні, де перебили великі сили большевиків. Сьогодня ховаємо двадцять чотири чоловіки, котрі весь час були дійсними лицарями України. Всі трупи понівечені, деяких не можна пізнати. Некрологи й описання бійки додатково дішлю; я покищо тільки підкреслюю смерть сотника Роженка; цей герой, яких Україна знає тільки в історії часів боротьби.

Полковник Другого Запорожського полку Болбочан

Нова рада, № 187, 1918, 13 жовтня

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.