8 грудня 1917: Залізне підтримує Центральну Раду, а не більшовиків

Постанова Залізнянської сільської громади

В селі Залізному, Бахмутського повіту на Катеринославщині на загальному зібранні сільської громади постановили таке:

1) На території Укр. Народньої Республіки визнаємо єдину владу Українську Центральну Раду.

2) Урядом на Україні визнаємо тільки Укр. Генеральний Секретаріат.

3) Щиро вітаємо третій Універсал Укр. Центр. Ради.

4) Рішуче протестуємо проти того, щоб нашу територію Української Народньої Республіки розділяли на колонії, як напр.: щоб Донецько-Криворіжський Басейн прилучили до Російської Республіки з містом Харьковом (Постанова краєвого з'їзду Рад Робітничих Депутатів 17-го листопада 1917 року).

5) Цілком підтримуєм постанову Української Центральної Ради про скликання Укр. Установчої Ради.

6) Просимо Укр. Центральну Раду негайно зробити розпорядження, щоб усих вояків, які приїхали до нас у село забрали звідціля, тому що вони тут зовсім непотрібні (для оборони ми маємо "Вільне Козацтво" й безладдя тут нема), а вони тільки руйнують нашу продовольчу справу.

7) Прохаємо Укр. Центральну Раду роспочати марні переговори.

Нова рада, 1917, № 203, 8 грудня, С. 2.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР