12 липня (29 червня) 1917: Станція Ханженково на Донщині

У Ханженковому у 1917 р. діяла Українська робітнича громада

29-го червня с. р. тут була закладена "Українська Робітнича Громада". Завдання громади — обʼєднати всіх робітників Українців місцевих шахт, котрих є тут більш 2000 чоловік.

Обрали презідіум "громади" — головою тов. Івана Чижа, товаришем голови Тита Базилевича, писарем Виктора Конотопа і скарбником Хому Бутенка.

7-го липня на загальне зібрання "Української Робітн. Громади" зібралось більш 200 робітників. Рішили обʼєднатися з Овдіївською та Макеївською громадами і послати привітання Всеукраїнському з'їзді у Київї.

Доручено т. Конотопу Виктору зʼїздити у Харьків ознайомитися з діяльністю Харьківських українських організацій, купити літератури для книгозбірні громади, національний та червоний прапори, патрети Шевченка і инш.

Презідіум рішив вітати Універсал Центральної Української Ради, що обʼєднує всю організовану революційну Українську демократію і висловлює непохітну волю сеї демократії.

"Визнаємо Українську Центральну Раду революційним парламентом України. Вітаємо від щирого серця Український Генеральний Секретаріат і голову його т. Винниченка".

Робітнича газета, 1917, № 88, 19 липня (1 серпня), С. 4.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.