5 серпня (23 липня) 1917: Луганськ. Другий український з’їзд

Другий український повітовий з’їзд у Луганську відбувся 5 серпня (23 липня) 1917 р.

Дня 23-го липня 1917 р. заходами української „Просвіти" в місті Луганську (на Катеринославщині) відбувся 2-ий Український Повітовий З'їзд.

Спочатку йшли привітання. Після привітаннів презідіум з'їзду приступив до виконання точок, намічених в порядку деннім.

В порядку були доклади прочитані І. д. Вовченком (Історія України), Патериком (Про укр. мову та укр. школу) та Паньківським (Історичний очерк Катеринославщини).

Найголовніша точка цього з'їзду була вибори повітового комітету з виконавчим бюро.

До комітету входять 22 представника, з 2 волостей з 5-и „Просвіт" (з Луганського), від с.-д. партії, від залізничної Громади та два від м. Луганська. З’їзд тут-же дає сьому комітетові наказ, щоби він взявся негайно за українізацію повіту, орудуючись циркулярами Укр. Цент. Ради.

Виконавче бюро комітету ухвалює тут-же скликати з'їзди що місяця, поки праця не піде своїм шляхом. Доклади ідуть досить успішно, особливо „Про укр. мову та укр. школу", після якого відбулася жива дискусія про українізацію школи. Вирішено віддати це питання для розвязання комітетові.

Нова рада, 1917, № 102, 1 серпня.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.