2 листопада 1918

2 листопада 1918: Мешканці Стародуба дякують українській армії за захист від більшовиків

Мешканці Стародуба (стародавнє українське місто, тепер – у складі Росії) зібрали велику суму грошей і просили передати їх родинам загиблих у війні проти Росії.

Наказ

по Запорожському загону

(2-й піший Запорожський полк та 1-ша і 2-га батареі 1-го лехкого гарматнього Запорожського полку).

Ч. 19.

2-го листопаду

Посад Воронок

§ 1.

Стародубський Повітовий Староста приставши при відношенні від 30 жовтня ц.р. під ч. 4194 три тисячі пятьсот карбованців (3500) карб. грошей повідомив мене, що мешканці міста Стародуба глибоко сумуючи об тім, що в останніх баталіях з большовицькими бандами, багато забито та поранено лицарів старшин і козаків дорученого мені загону і бажаючи виявити свою вдячність тим, хто пролив свою кров, зібрали зазначені лепту і просили передати іі сім’ям забитих, а також прохають мене подякувати від імені всієї людности хоробрих вояків – старшин і козаків.

Славетні старшини і козаки! Мені дуже приємно оголосити всьому загону про увагу, довірря і заботливість населення міста Стародуба. Нам дорога грошова допомога, а ще дорожча увага людности. Ця увага є для нас новий істочник моральної та духовної сили для боротьби з лютими ворогами Неньки-України і всієї людности.

Від імени загону щиро дякую мешканцям Стародуба за увагу і допомогу і маю тверду надію, що доручений мені загін напружить всі сили, аби оправдати ту щиру увагу, яку нам виявляють.

Наказ цей прочитати в сотнях, ватагах і батареях.

Всі часописі прохаю передрукувати.

Отаман загону Болбочан

 

Відродження, 1918, Ч. 178, 6 листопада (24 жовтня), С. 8.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.