29 вересня 1917

29 вересня 1917: Свято відкриття Баришпільської української гімназії

29-го вересня 1917 року урочисто відчинено українську гімназію в Борисполі

29-го вересня цього року о 4 годині дня урочисто відчинено українську гімназію в Баришполі.

Почалось свято молебнем, який одправили три священики при співах хору Баришпільської «Просвіти», при чім євангеліє було прочитано по українськи і проголошено в кінці молебна многі літа Центральній Раді українського народу.

Перед одправою закононавчителем в промові з‘ясовано велике значіння цього мента і цеї національної справи.

По молебні п. директор нововідчиненої гімназії М. Демяновський, оголосивши гімназію відкритою, сказав палку промову про нові педагогичні основи в рідній школі, а також дякував представників Баришпільського громадянства, особливо згадавши енергійного діяча д. Кіріченка, за ту велику працю, яка була положена ними при заходах при відкритті Баришпільської гімназії.

Далі казали гарні, сердешні промови: член правління «гуртка батьків» д. Кіриченко, інспектор місцевої вищопочаткової школи, пан-отець Ф. Житецький, учень 2 Київської гімназії, який вітав нових товаришів від українців-середнешкільників м. Київа і представник Баришпільської Просвіти.

В кінці свята хором було проспівано: Заповіт Т. Шевченка та «Ще не вмерла Україна».

Гімназія поки-що міститься в Баришпільській вищій початковій школі і заняття йдуть на вечірній зміні, учнів в перших п’яти класах є біля 200 душ.

Нова рада, 1917, № 157, 8 (21) жовтня, С. 4.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!