Таємниця №1 Радянського Союзу
24 вересня 2012
Особлива папка №1 завжди була у Михайла Горбачова "під рукою". Тим не менш на запити істориків щодо документів, які стосувалися Катинської справи, перший президент СРСР відповідав одним словом: "Шукайте!"
Та як з’ясувалося згодом, Горбачов увесь цей час був прекрасно поінформований про зміст "Катинської справи". Принаймні, так про це згадували люди з його оточення – керівник Загального відділу ЦК КПРС Валерій Болдін та "батько Перебудови" Олександр Яковлєв. І так про це свідчать робочі записи на самій цій папці.
"Історична правда" публікує зміст найбільшої таємниці Радянського Союзу: документи з цього пакету комуністи приховували 50 років.
Джерело: сайт Росархіву.
Доповідна записка нарокма внутрішніх справ СРСР Л. Берії Й. Сталіну із пропозицією доручити НКВД СРСР розглянути у особливому порядку справи на польських громадян, які утримуються у таборах для військовополонених НКВД СРСР і в'язницях західних областей Української та Білоруської РСР.
РГАСПИ. Ф 17. Оп. 166. Спр. 621. Арк. 130-133.
На самому початку березня 1940 року між НКВД і таборами, де утримувалися польські військовополонені почалося жваве листування. НКВД телеграмою вимагало терміново - до опівночі - повідомити дані щодо усіх категорій військовополонених з розбивкою по званнях, національностях та воєводствах "для доповіді наркому". Вочевидь нарком готував саме цю доповідну записку.
Єдина причина знищення польських військовополонених була сформульована у двох реченнях: "Виходячи з того, що усі вони є закоренілими невиправними ворогами радянської влади, НКВД СРСР вважає за необхідне... розглянути у особливом порядку, із застосуванням вищої міри покарання - розстрілу".
Зазначений на цій сторінці абзац був майже дослівно перенесений до Протоколу Політбюро ЦК ВКП(б) №13 від 5 березня 1940 року.
Розгляд справ був доручений особливій трійці. З її складу у останній момент викреслили наркома Берію і вписали його заступника Богдана Кобулова.
Пізніше з Протоколу №13 робили виписки. Перший раз - для самого Лаврентія Берії у грудні 1941 року. Потім - для голови КГБ СРСР Олександра Шелєпіна у лютому 1959 року...
...Про це свідчать помітки на звороті цього аркушу: для Берії була зроблена виписка 4 грудня 1941 року.
Напередодні, 3 грудня відбувся перший тур переговорів між Сталіним та головою польського уряду Владиславом Сікорським. На запитання присутнього під час переговорів генерала Владислава Андреса щодо зниклих польських офіцерів, Сталін відповів: "Вони втекли у Маньчжурію". Наступного дня польске і радянське керівництво зустрічалися знову. Вочевидь, щоб "освіжити у пам'яті" минулі події того дня і була підготовлена ця виписка.
27 лютого 1959 року для нового керівника КГБ СРСР Олександра Шелєпіна була підготовлена іще одна виписка з того самого Протоколу №13. Ці дії були пов'язані із іще одною операцієї: великий масив документів щодо Катинської справи готували до знищення.
Сам оригінал Протоколу №13 - то дві цілком звичайні сторінки машинопису. Питання №135 стосувалося закупок озброєння у дружньої нацистської Німеччини. Питання № 144 - розстріл польських військовополонених. Розстріл був здійснений, між іншим, із застосуванням зброї німецького виробництва.
Питання №144: 935 літер, 25 700 життів. По 27 життів на одну літеру.
3 березня 1959 року голові КГБ Олександрові Шелєпіну був поданий на підпис документ, який пропонував ліквідувати облікові справи на страчених військовополонених, адже "для Радянських органів вони не являють, ані оперативного інтересу, ані історичної вартості", а місця займають багато. Документ також уточнював, що з 14 700 польських військовополонених, що утримувалися в таборах, розстріляли 14 552. А з 11 000 ув'язнених у тюрмах Західної України і Білорусі розстріляли 7 305 осіб. Ці данні вцілому збігаються із іншими документами, що були знайдені у архівах, а також із дослідженнями археологов, що відбувалися у 1990-х роках у Харкові, Катині та Мєдном.
КГБ СРСР визнавав неправдивість офіційної версії, згідно якої польських військовополонених знищили німецько-фашистські загарбники, але вважав недоцільним її спростування.
Голова КГБ СРСР Олександр Шелєпін підписує проект рішення Президії ЦК КПРС, згідно яким більшість документів "Катинської справи" мають бути знищені. Під час допиту у 1990-х роках він підтвердив цей факт слідству, але більших подробиць не повідомив, посилаючись на погану пам'ять.
На звороті цього аркуша помітні архівні помітки різних часів.
Обкладинка "Пакету №1". Радянського Союзу вже нема, а гріф "СОВ. СЕКРЕТНО" іще діє.
Усі документи були складені до паперової папки, на якій співробітник І-го сектору Загального відділу ЦК КПРС В. Галкін робив помітки, щодо ознайомлення із її змістом першими особами Радянського Союзу. 15 квітня 1981 року із цими документами ознайомився Юрій Андропов. Михайло Горбачов ознайомився із змістом папки 18 квітня 1989 року. "Особлива папка" перетворилася на своєрідну інсигнію - символ влади, який передавався від одного очільника СРСР до іншого.
