Куркулі - це працьовиті люди, яким учепили ярлик. Їх у Сибір, а тут залишилися, улюблені для совєтской власті, бідняки - і багато з них тому були бідні, бо ж ледачі, не хотіли працювати як треба!

Щоб вижити, бабуся їздила на Західну Україну - обмінювала речі загиблого чоловіка на крупи. За все життя вона не знала українською ані слова (крім "цибуля", чомусь говорила саме так). І нічого - ніхто її на Заході не ображав, як декого ще й доcі лякають.

Як гриби після теплого дощу, виростали в селі різні продовольчі і промтоварні магазини, дрібні й середні приватні лавочки й ларьки. Селяни будували млини, олійниці, круподерки та виробляли ремісничі вироби, які продавали на ринку.