Бувають пропозиції, від яких неможливо відмовитися. Не тому, що вони спокусливі, а тому, що інакше — смерть, фізична чи соціальна. Саме такою — без можливості відмовитися — була пропозиція, оголошена у 54-м чеським скульпторам. Їм треба було створити пам'ятник Сталінові...

У радянському сурогаті української історії власне української історії майже не лишилося. Прямим спадкоємцем Київської Русі виходила Москва, а українці виглядали її побічним продуктом. Козаки-запорожці існували лиш для того, щоб на Переяславській раді присягнути цареві. Мазепа, Петлюра й Бандера стали ворогами України, а її друзями були Петро І, Ленін, Сталін і Муравйов.

У Варшаві стара сверблячка засвербила. Гряде весна. У правлячого табору починається сезонне загострення "бандерофобії". Бо вже давно не вдається пояснювати якимись раціональними причинами те, що зараз відбувається з частиною польського суспільства.

За кілька днів завершується збір коштів, оголошений редакційним зверненням "Закритися, чи змінитися". На жаль, нам поки не вдалося методом краудфандінгу зібрати кошти, необхідні для існування протягом цілого року. Але ми не втрачаємо надії.

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

99 років тому Пілсудський писав: "…єдиним виходом є впровадження військової окупації на території Східної Галичини зайнятої нашим військом".
Як в цьому контексті звучать слова заяви польського Міністерства закордонних справ: "Польща ніколи не окуповувала України"?!

Прикро, але 80-річчя Сандармоху не отримало належного відгуку в українському суспільстві. У ці скорботні дні ми в принципі продовжували жити звичайним життям. Втім, це не був "звичайний", навіть за мірками сталінського Союзу розстріл...

Наприкінці вересня 2017 року встановлено, що з цілої низки українських військових могил демонтовано надгробні пам’ятники, які складені одне на одного під парканом на території кладовища. Ідентифікувати місця поховань без надгробних хрестів практично неможливо.

Протягом 2014-2016 років у Польщі відбулося півтора десятка актів плюндрувань українських місць пам’яті. Жодного слова засудження вандалізму від офіційної Варшави українці не почули протягом всього цього часу. Але тепер говорять про Холодну війну з Україною.

Чверть століття тому взагалі ніхто нікого не друкував, що вже говорити про молодих поетів. Ми писали свої вірші від руки й читали їх одне одному. Інших молодих поетів ми не знали. Та й нас ніхто не знав. І ось тоді до Харкова приїхав Осип Зінкевич.

Переселенські родини важко працювали в колгоспі за "палички" трудоднів, були залякані, не знали законів. Вже пізніше, оформлюючись на пенсію, мама не знайшла там жодних документів, що підтверджували її працю в колгоспі, хоча часто згадувала, як важко було копати в чорноземі глибокі ями під виноград.

Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця! Ми розкажемо про виклики, з якими зустрівся найбільш популярний український сайт про минуле, та як ви можете допомогти.

Протягом останнього часу в коментарях до публікацій активізувалися анонімні дописувачі, щирість намірів яких викликала сумніви, а зміст дописів – обурення читачів.

Концепція героїзму має зводитися до самопожертви — не через втрату власного життя, а шляхом його використання. Багато з нас, ураз відмовившись від усього, готові віддати своє життя за Україну. Та чи згідні ви "тихою, невтомною працею", як писав митрополит Андрей Шептицький, розбудовувати цю Україну?

Завдяки розрекламованим нещодавно розсекреченим файлам ЦРУ я нарешті отримав правильну відповідь на питання, яке одного гарного літнього дня задав екскурсоводці в Музеї Холодної війни у Балаклаві. Дівчина в камуфляжі запевнила тоді, що до кінця існування бази супостати так нічого і не дізналися про суперсекретні балаклавські підземелля.

Безстрашна діяльність членів УГГ в Україні і підтримка їхніх зусиль представниками української Західної діаспори наблизили день розвалу "могутнього" Радянського Союзу, розпаду російсько-комуністичної імперії на кільканадцять самостійних держав і увінчалися проголошенням Незалежності України.

Давньогрецького мудреця Піфагора більшість школярів пам'ятає завдяки славнозвісній теоремі та приказці про «піфагорові штани». Люди дорослі, які цікавляться історією, вочевидь, можуть згадати і про філософське вчення, і про теорію музичної гармонії, і про засноване Піфагором таємне товариство...

Київ - це не тільки Хрещатик, Печерськ і Поділ. Це ще й район Лук'янівка, де ще можна знайти старі будівлі, яким пощастило уникнути руйнування. Історія одного будинку, якому пощастило вижити. Свого часу тут працювала школа для дітей незаможної людності, потім міліція, а тепер тут працюють над створенням зручних сервісів для обслуговування громадян.

Теоретично десятки російських БТРів можуть взяти курс на Київ. Існує маса сценаріїв, як зіграти на кримському питанні, вчинити серію провокацій, дестабілізувати ситуацію у Криму — і далі відбувається черга подій, яка закінчувалася б тільки тим, що у Києві спускається український національний прапор.

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.