Спецпроект

Адам Кінзінгер: "Набратися мужності, щоб протистояти одній слабкій людині"

Публікуємо переклад виступу американського політика, члена Республіканської партії Адама Кінзінгера на Національному з’їзді Демократичної партії (DNC) в Об’єднаному центрі в Чикаго, штат Іллінойс, 22 серпня 2024 року.

Мустафа Найєм: Чернетка Акта Незалежності України

Це - чернетка Акта Незалежності України. Зараз він знаходиться у музеї, під склом на спеціальному подіумі. А сімнадцять років тому цей зошит майже тиждень пролежав у мене вдома, на книжковій полиці поруч з рівними рядками якихось радянських видань.

Юрій Юзич: Як український прапор остаточно став синьо-жовтим?

Дискусії про те, синя чи жовта барва має бути вгорі національного прапору, точились три десятиліття. ОУН під проводом Андрія Мельника найбільш послідовно відстоювала позицію, що жовта (золота) барва має бути верхньою. Дискусію закрито 27 червня 1949 року рішенням Української національної ради (УНРади) – еміграційного парламенту українського громадянського суспільства.

Наталя Старченко: Чого позбавляють юних українців ті, хто виступає проти інтегрованого курсу історії в школі

У затвердженій новій концепції історичної освіти в школі однією із важливих новацій є перехід від розділених курсів історії – української та зарубіжної – до єдиного предмету. Творці концепції одразу зауважили, що йтиметься не про механічне об'єднання, де історія України постане лише одним із сегментів курсу, а про принципово новий підхід - про українське минуле в широкому контексті. Власне однією із пропонованих назв цього предмета є "Україна і світ". Спробую пояснити, чому це важливо.

Олександр Федоришен: Артефакти доби Української революції, які є символічним продовженням спротиву українців

З нагоди Дня Захисників і Захисниць команда Музею Вінниці готується до тематичної виставки у Вежі Артинова, аби показати перлини фондової колекції доби Української революції. Музею було запропоновано викупити три надзвичайно рідкісні предмети, вартість яких - 70 000 гривень. Долучитись до того, аби спадщина наших Героїв Першої Республіки була збережена, може кожен!

Ігор Щупак: Історія всепропальщини в інтегрованому курсу історії

В українському суспільстві, в соціальних мережах розганяється чергова дискусія, цього разу – з приводу запропонованих МОН України «концептуальних засад реформування історичної освіти» та, зокрема, запровадження інтегрованого курсу історії на зміну «паралельному викладанню» історії України та всесвітньої історії.

Володимир В'ятрович: Не згубити свого

Історія в школі - один з головних інструментів формування національної ідентичності учнів. З 1991 в Україні тривають дискусії, як зробити кращим підручники історії і, попри те, що їх справді можна і треба вдосконалювати, варто відзначити, що головне своє завдання вони виконали успішно: виховали покоління громадян, готових захищати свою державу із зброєю в руках. Тому мене дивує запропонований підхід до реформування історичної освіти, який не враховує цього головного здобутку, а пропонує почати все по-іншому.

Максим Майоров: Два "вторгнення в Росію" з різницею у чверть століття

У Росії з дати 7 серпня 1999 року прийнято вести відлік Другої чеченської війни. Мовляв, "не ми напали, на нас напали". Разом із загадковими підривами будинків у Буйнакську, Москві та Волгодонську, рейд Басаєва з Хаттабом зробив нову війну проти ЧРІ в очах росіян справедливою, виправданою і бажаною. Якраз цього Кремлю дуже бракувало у листопаді-грудні 1994 року.

Віталій Скальський: Курськ. На Зелені свята 1917 року

На Зелені свята, 21 та 22 травня 1917 року, заплановано всеукраїнський День Національного Фонду. По усій Україні та за її межами відбувались заходи для збору коштів на українську справу. У тому числі і в Курську. Після віча мітингарі пройшли головними вулицями Курська. Попереду на конях їхали актори українського театру у вишиванках та шароварах. Постійно лунала "Ще не вмерла Україна" та "Заповіт".

Національний музей Голодомору-геноциду: Свідок Голодомору і найстарша волонтерка України відзначила 104-ий ювілей

8 серпня 104-й день народження відзначила свідок Голодомору і найстарша волонтерка України Любов Ярош із села Ходорків на Житомирщині.

Ігор Полуектов: Дисертаційні дослідження про козаків з іноземних архівів

Нові цікаві знахідки, які дозволяють краще зрозуміти ставлення європейців до українського народу, феномену українського козацтва XVII-XVIII ст., а також і нашої держави, що постала у вогнищах війни. У ті часи в Європі актуальності набуває таке модерне явище як дисертації, які можна вважати вершиною діяльності представників тогочасної науки. Тезово публікуємо основні положення подібних європейських робіт про українську історію.

Ярослав Файзулін: Головнокомандувач-архівіст

Відомим працівником Центрального державного історичного архіву України, м. Київ був колишній Голова Проводу ОУН, Головнокомандувач УПА, Голова Генерального Секретаріату УГВР Василь Кук.

Юрій Юзич: Микола Бажан – вихованець Пласту

Багато хто дивився фільм "Слово". Там у кімнаті 44 мешкав найінтелектуальніший (за визначенням Юрія Шевельова) український поет ХХ століття – Микола Бажан. Досі невідомий факт в біографії цього відомого українця – він у 15 років став членом Пласту.

Володимир В'ятрович: Памʼять як заручниця політики

В Польщі знову активно почали говорити, що на заваді розвитку нормальних стосунків з Україною є «заборона на ексгумації поховань загиблих від українців поляків». Але ця перешкода є цілком надуманою.

Уляна Глібчук: "Вийдіть з моєї камери". Пам’яті політв’язнів Олександра і Стефанії Охрімовичів

Андрію Охрімовичу пощастило. Він народився на Волині. А міг легко з'явитися на світ у глухій тайзі, в Евенкійському національному окрузі, де суха оленина складала основу буття, літо коротке, як життя мошкари, а зима віддає душком в'яленої вічності. Там, на поселенні, після каторги знайшли один одного його батьки. Олександру під ту пору минуло 30. Стефанія була на два роки молодша. До того як зустрітися кожен з них за участь в УПА тягнув десятирічну лямку сталінських таборів.

Юлія Сущенко: Топоніми - це про майбутнє

В Одеській області перейменували 432 назви вулиць, скверів та провулків, які містили символіку російської імперської політики.

Андрій Когут: Стріла в Будинок «Слово». Продовження нескінченності

Сьогодні під ударами кремлівських посіпак українські дитячі лікарні, школи, кінотеатри, бібліотеки, музеї та приватні помешкання. Сто років тому під репресивним ударом їхніх радянських попередників опинився й один харківській будинок — будинок, який став мовчазним героєм фільму "Слово". Ще більшого символізму ситуації додають обставини зйомок стрічки: у розпал російсько-української війни.

Василь Чепурний: "Він в генальності загруз..."

30 липня поету Миколі Холодному виповнилося б 85 років. Видатному поету. Видатному перш за все стилем. Але, коли вдуматися, то єдине достоїнство поезії Миколи Холодного - парадоксальність та епатажність. Вийняти їх - взагалі не буде нічого. Поезія ж, проте, має шарм, настрій, важковловну елегію, якою геніально володіли, скажімо, Вінграновський, Талалай, Рильський... У Холодного натомість - протиставлення, опозиційність, постійні спроби шокувати читача.

Юрій Рудницький: І як ви це збираєтеся зробити?

"Спостерігаючи зростання популярності згадок про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію в Україні, Сейм Республіки Польща визнає, що необхідно докласти зусиль на державному рівні для усунення такого типу ставлення". Це фрагмент резолюції Сейму Польщі від 26 липня цього року. Третього року нашої визвольної війни проти російськх окупантів.

Олександр Хоменко: Честь - нікому. Пам'яті Кирила Артеменка "Кейса"

28 липня від отриманих на фронті поранень загинув боєць батальйону "Свобода" бригади НГУ "Рубіж" Кирило Артеменко "Кейс".