Спецпроект

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Вулиця Івана Кудрі». П`ята зупинка

Боєнська вулиця, сповнена тваринного жаху в прямому сенсі, Іван Кудря, за яким тягнеться шлейф крові та нищення, трагедії Жовтневого палацу та Хмарочоса Гінзбурга, а тепер готелю `Україна`, які стоять практично поруч, дивляться один на одного – усі ці місця та імена якось фантастично сплелися драматичними нитками нашої історії.

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Печерський міст. Четверта зупинка

В районі зупинок Печерського мосту закінчувалася домашня атмосфера і розбігалися дороги на всі ділові боки великого міста. Спортивні штани пенсіонерів, "тягнучки", халати домогосподарок у дрібні квіточки, немите волосся, тапочки, авоськи, ненафарбовані червоним губи, старі куртки, в яких ходили по гриби, сюди не доходили.
Якщо ти вже доїжджав до Печерського мосту, то одягнений був по-міському, відповідно тодішній моді або міським стильним тенденціям. Цей згусток транспортних зупинок з назвою "Печерський міст" був перепусткою у велике місто

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Вулиця Німанська. Дуже ділова зупинка

Зупинка «Вулиця Німанська» була місцевим епіцентром найважливіших життєвих потреб, матеріальних, фізичних і духовних. Районна поліклініка Печерського району, базарчик з красномовною неофіційною назвою «Яма», пункт ремонту взуття з відмінною репутацією, літні вуличні прилавки з дешевими помідорами та кілометровими чергами за ними, поворот на коротшу дорогу до Ботанічного саду та кінотеатру «Слава».

Світлана Остапа: Він показав своїм життям, як треба боротися за Україну

17 червня 2020 року Михайлу Гориню виповнилося б 90 років. Він пішов від нас на 83-му році життя. "Дуже легко Україні дісталася незалежність, без крові. Не бережуть її українці, – не раз повторював пан Михайло. – А якби пролили кров і поклали життя за незалежність, то шанували і боронили би її!"

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка Вулиця Шумова

Василь Шумов, робітник заводу "Арсенал", учасник більшовицького повстання у 1917–1918 роках. І директорка школи Євгенія Вацлавівна Шумова. Лише один її вигляд свідчив про абсолютно протилежне походження. Завжди пряма спина, така балеринська постава, яка формується поколіннями, бездоганна зачіска, елегантний костюм вишуканого світло-сірого кольору, тонкі панчохи, акуратні туфельки і малесенькі, просто мікроскопічні, діаманти у вухах. І головне, отой тихий голос. Однаковий набір букв, Шумов, Шумова, а яка космічна різниця

Юрій Савчук: Карбування національної пам’яті: музейний автограф Володимира Тарана

Вікіпедія, що має окрему сторінку присвячену Володимиру Тарану, доволі повно представляє сферу фахових зацікавлень художника: "Український художник. Працює у декількох видах мистецтва: дизайн монет/банкнот, поштових марок; медальєрне мистецтво; екслібрис, книжкова ілюстрація, графічний дизайн, станкова графіка, живопис"

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка Долиногірська

У тролейбусі тобі безпечно й затишно. У тролейбусі – повне відчуття захищеності, бо з тобою завжди оця його впевненість подорожі за прогнозованим маршрутом, там спокійно, він плавно рухається, без сюрпризів, вихилянь та смикання. Тролейбус – як благородний олень, що своїми електричними рогами впирається у високе небо.

Олег Богуславський: DIASPORIANA врятована. Слова подяки

Найбільша електронна бібліотека світової україніки DIASPORIANA зібрала необхідні кошти для існування. Зібрали за 5 годин. 1 червня після публікації "Електронна бібліотека DIASPORIANA припиняє роботу" у соціальних мережах почалася хвиля збірки. "Історична правда" публікує колонку куратора цього проекту.

Наталка Діденко: Еволюція головних уборів. Від хусточки до хустки

Натрапила якось я на фотографію королеви Єлизавети у хусточці, з якої багато хто сміявся. Мовляв, якась бабуся, селянка, проста тітка, бо ж – у хусточці. І я замислилася про свої дитячі, дівочі та вже дорослі хусточки, хустки. А також шапки і шапочки.

Андрій Когут: Іван Павло ІІ, Збігнєв Бжезінський і КҐБ. Сто років Понтифіку

Сьогодні Івану Павлу II, який так сильно привертав увагу СССР, виповнилося би 100 років. Він народився 18 травня 1920-го, а на папський престол зійшов у 1978 році, де провів свої останні двадцять шість років життя. Для порівняння, лише двом Папам за всю історію Церкви вдалось очолювати престол довше, ніж Івану Павлу ІІ.

Юрій Савчук: Музеєфікація Мазепи. Етюд з музейних студій

Перша в історії виставка, присвячена Гетьману Івану Мазепі, відкрилася у Бібліотеці ім. Симона Петлюри у Парижі. Її куратором був відомий митець Леонід Перфецький – уродженець Уманщини і колишній сотник Армії УНР.

Богдан Червак: Голові ОУН(б) Славі Стецько – 100 років!

14 травня виповнюється 100 років Славі Стецько - очільниці ОУН(б), депутата Верховної Ради трьох скликань

Наглядова Рада Благодійного фонду Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”: Бабин Яр: подолати перешкоди і побудувати меморіал

Вже не перший тиждень триває обговорення скандальної концепції музею у "Бабиному яру". Пропозиції художнього керівника Меморіалу Іллі Хржановського викликали неприйняття серед громадських діячів. Своє ставлення до оголошеної концепції висловили чимало публічних осіб. Публікуємо заяву Наглядової ради БФМЦГ “Бабин Яр”.

Ґіорґі Канделакі: 100 років тому Радянська Росія визнала де-юре незалежну Грузинську Демократичну Республіку

Спотворена історія всього двадцятого століття стала найсильнішою зброєю в руках сьогоднішнього російського керівництва проти спроб сусідів порвати з радянським минулим. Рано чи пізно згадка про такі символи як Договір від 7 травня 1920 року виведе з ладу московську пропаганду.

Юрій Митрофаненко: Від бійок до масок. Як сто років святкували головне робітниче свято у Кропивницькому

Перше травня державним святом та вихідним днем в Україні проголосила Центральна Рада. За Гетьмана на святі скандалили через прапор та гасла. При комуністах - примусово ходили на "демонстрації" з портретами членів політбюро ЦК КПРС. А за нацистів - отримували додаткові порції картоплі та пива

Микола Ганкевич: Перше робітницьке свято

23 березня 1890 року у Львові відбулись збори. Робітники обговорювали організацію мітингу чи демонстрації до Першого травня. Вперше на українських теренах мало відбутись робітниче свято.
Директор Дому Франка Богдан Тихолоз підготував републікацію статті Миколи Ганкевича «Перше робітницьке свято», присвячену цій події. Вперше опубліковано у виданні: Народ. Львів, 1 квітня 1890 р. С. 101-103. Подаємо за першодруком з невеликими правописними змінами

Євген Захаров: Справа В’ятровича – мильна бульбашка!

Було б природно, якби ДБР не ганьбилося та закрило це кримінальне провадження за відсутністю факту правопорушення, а В'ятрович подав до суду позов про захист честі й гідності проти Бужанського

Микола Княжицький: Навіщо глум над Бабиним Яром?

На історичну політику в Україні не повинні мати жодного впливу російські олігархи. Не грошовим мішкам, які є спонсорами режиму країни-агресора формувати погляд на наше минуле

Тамара Скрипка: Що відомо про великодні традиції у родині Косачів

Оскільки гастрономія не була культом у Косачів, у родинному епістолярії про культуру їхнього харчування зафіксовано найменше відомостей і майже не збереглося кулінарних приписів, якими вони послуговувалися у приготуванні наїдків. Здебільшого страви готували наймані кухарі.

Устина Стефанчук: Депортація Петрунелі Паламарчук

"Нас привезли туди, щоб ми вимерли,щоб не паразитували на тілі радянської трудової держави"