«Відваги не тратила…»: некролог Тараса Франка на смерть матері

У ніч на 15 липня 1941 року відійшла у засвіт Ольга Франко з Хоружинських – дружина Івана Франка та мати чотирьох його дітей… 17 липня її поховали на Личаківському цвинтарі неподалік могили її чоловіка

«Урки», «блатні», «битовички»: стосунки українок-політв’язнів з кримінальними злочинницями у таборах ГУЛАГу

Найгострішими були конфлікти поміж засудженими за кримінальні злочини та політв'язнями. Перші всіляко знущалися з тих, хто відбували покарання за так званими політичними звинуваченнями. Їх принижували, обкрадали, фізично і сексуально кривдили, примушували працювати замість себе.
"Урки", "блатні" чи "битовички", за мовчазного потурання конвоїрів, наглядачів та адміністрації таборів, фізично й морально знущалися з жінок-політв'язнів, яких вважали найнижчою невільницькою кастою "зрадників батьківщини" і "ворогів народу"

АНОНС: Міжнародна конференція “Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації”

Українська асоціація дослідниць жіночої історії та Центр міської історії за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля запрошують до участі у Міжнародній конференції до 10-річчя діяльності УАДЖІ

Марта Богачевська-Хомяк: “Українці, які не бачать позитивних змін, не знають свого власного життя”

Марта Богачевська-Хомяк – американка українського походження, історикиня, дослідниця жіночого руху та суспільних процесів y Галичині в XIX, інтелектуального життя дореволюційної Росії. Громадська діячка й активіст українського жіночого руху в США, колишній віце-президент Союзу українок Америки, директорка програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні (2000 – 2006 р.р.) та член НТШ.

Микола Гаєвой: «Desiderata» Люби Гаращак: штрихи до ролі жінки крізь призму націоналізму

Березень щороку стає часом, коли дискусії про рівноправність жінок та фемінізм загострюються в українському суспільстві. І хоча значна частина сучасних націоналістів відхрещуються та навіть бореться з ідеями фемінізму, вважаючи їх «зовнішньо занесеними», емансипаційні ідеї були внутрішньо присутні в націоналістичному русі.

Марія. Затишний світ Михайла Грушевського

У переддень свого дня народження, 28 вересня 1894 р. до Львова приїздить 28-річний новопризначений професор першої кафедри української історії, вихованець Університету св. Володимира Михайло Грушевський. Сумує за київським товариством, і поступово вживається у львівське.
За кілька років між львівʼянами шириться телеграма "Тут Грушевський жениться: бере собі смирну дівчину, учительку, сироту, добру знакому і радикалку – Вояківську, – що дуже гарно з його боку"

Доктор медицини Розалія Ліфшиць-Винниченко

Володимир і Розалія. Він – відомий письменник, вона – студентка медичного факультету Паризького університету. Познайомилися в Італії на відпочинку. Потім він став українським премʼєр-міністром. А доживали віку у фінансовій скруті на чужині

Діана Колодяжна: Не Лесею Українкою єдиною: 10 українок, про яких варто розказувати в школі

Яких видатних українок ви знаєте? Найчастіше лунають імена Лесі Українки, Роксолани, княгині Ольги, Ліни Костенко. Та це не всі видатні жінки України.

In memoriam. Померла Голова Президії Верховної ради УРСР

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко

УІНП випустив календар на 2020 рік «Українські жінки ХХ століття»

Новинку до наступного року випустив Український інститут національної пам’яті. На початку грудня надруковано настінний календар «Українські жінки ХХ століття», до якого увійшли видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо у 2020-му.

АНОНС: "Стигма окупації". У Києві презентують дослідження про жіночу пам'ять про Другу світову

У четвер видавництво "Дух і літера" презентує в Києві книжку Олени Стяжкіної "Стигма окупації. Радянські жінки у самобаченні 40-х років".

"Їсти та годувати". Жіночі стратегії виживання під німецькою окупацією

Певні ресурси та стратегії були специфічно жіночими, саме вони стали підґрунтям виживання та життя за умов окупації. Їх внутрішня інтенція описувалась простою формулою: "Їсти та годувати".

У Києві відкрилась виставка «Жінки Прекрасної епохи»: образи українських містянок XIX – початку XX ст.

Нині рівноправ’я жінок і чоловіків не викликає сумнівів. Проте минуле продовжують подавати, як історію переважно чоловіків. Виставка «Жінки Прекрасної епохи», яка відкрилась у Національному музеї історії України, спонукає уважніше придивитися до жіночого світу, до кількох «традиційних» та нових образів жительок українських міст XIX – початку XX ст.

Українській жінці-офіцеру встановили пам'ятну дошку у Львові

У Львові відкрили пам’ятну дошку Олені Степанів-Дашкевич – українському історику, географу, громадській та військовій діячці, офіційно зарахованій на військову службу у званні офіцера, четаря Української Галицької Армії.

"Білим по Білому". А все ж таки, ми феміністки

Я зрозуміла що жіночого питання як такого немає. Є нерозв’язані проблеми всієї громади — праця поза домом, опіка над дітьми, охорона здоров’я, освіта, побутові справи, житло, харчування,— які ми звикли називати жіночими, бо жінкам доводилося ними займатися…