Сьогодні на сесії Львівської міської ради депутат від партії "Свобода" Тарас Тимощак звернувся до президента України, МЗС України і Генконсульства Польщі у Львові щодо відкриття так званої "львівської таблиці" в костелі міста Свидниця Нижньосілезького воєводства у Польщі.
Завтра, 29 вересня в Українській філії Інституту країн СНД відбудеться презентація книги Володимира Корнілова "Донецько-Криворізька республіка: Розстріляна мрія".
Робоча група урядового оргкомітету з 70-річчя трагедії Бабиного Яру була створена виключно з представників частини єврейських організацій. Інші організації були проігноровані. Забуто про українців, росіян, ромів і людей інших національностей.
Остап Вишня був високопоставленим чиновником УНР - начальником медично-санітарного управління міністерства залізниць. У його розпорядженні перебували всі залізничні шпиталі, переповнені хворими вояками.
Організатор виставки Патрік Дебуа: "В Європі знають про війну у Франції, але не знають про Україну. Не знають про війну і геноцид в Україні. Ми ігноруємо історію українців, історію партизанів... Моя мета - донести це всьому континентові".
Більшість цифр жертв, які побутують в історіографії українсько-польського військового конфлікту 1940-их років, мають радше політично-спекулятивний характер.
Урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.
З метою привернути на свій бік потенційних класових ворогів із числа дрібних ремісників і торговців, більшовицька влада пристосовувала реальність до своїх догм. У 1923 р. частка євреїв у народних комісаріатах становила 26%, росіян - 47% і українців - 12%.
Яр мав би стати місцем спокою та скорботи, натомість перетворившись на предмет політичних, а подекуди міжнаціональних і міжрелігійних суперечок. Робляться спроби перекреслити правду щодо загибелі від рук нацистів тисяч українських патріотів...
Не можна не згадати про спроби порозуміння між радянськими партизанами й УПА. За словами секретаря Рівненського підпільного обкому, "окремі командири партизанських загонів навіть укладали з ними договори про нейтралітет".
"85% Червоної Армії - солдати, мобілізовані з внутрішніх губерній Росії. Коли їх питали, навіщо вони прийшли в Україну, то відповіддю було: "Раніше жили разом, а тепер поділилися на українців і комуністів, а українці їсти не дають".