Більшість поляків (64%) вірить у можливість знайти спільну мову між поляками та українцями. 19% опитаних вважають, що повне порозуміння між обома народами - неможливе. 17% не знають, що відповісти.
Історик і публіцист полемізує з професором Ґжеґожем Мотикою, автором книги "Від волинської різанини до операції "Вісла", та іншими польськими дослідниками.
Визнаючи незалежну Україну, Польща однозначно виграла, натомість програли представники великодержавного націоналізму у Москві й Берліні. Сьогодні ксьондз Ісакович-Залеський та його ідейні товариші прагнуть змінити цей результат.
Примирення з нагоди 70-річчя Волинської трагедії обертається зворотнім боком. Праві політики сіють ворожнечу. Назву гурту "Еней" порівнюють із "Гітлером", а безневинний кліп про сільські розваги вважають прихованою аналогією нападу українців на поляків.
Політики польської партії "Солідарна Польща" хочуть, щоб Європарламент ушанував 70-ту річницю Волинської трагедії відповідною резолюцією і хвилиною мовчання.
У місті Радимно Підкарпатського воєводства в рамках відзначення 70-ї річниці Волинської трагедії у суботу відбулася "історична реконструкція" знищення підрозділами УПА та українськими селянами польського села.
"В Україні консенсус щодо історії війни помітно слабший за польський. Волинь – одна із тем у дискусії про оцінку націоналістичного підпілля. У цій дискусії є люди, що поділяють націоналістичну та постсовєтську візії минулого".
Надмірна політизація питання польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни не принесла жодної користі у наближенні нас до важкої правди про минуле.
"Історична Правда" спільно з Польським Інститутом у Києві презентує проект текстів українських і польських істориків, присвячений масовомим убивства населення Волині у 1940-х роках.
"...На Волині поляки поставили під рушницю понад 4% свого населення – це навіть більше, ніж складала армія Польщі у вересні 1939 р. Натомість серед українців зброю взяли до рук лише 0,6% населення – жодна з європейських країн не мала таких крихітних збройних сил".
Депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
Державні діячі і політики, які справді хочуть процвітання України і Польщі, повинні мислити і звертати свої погляди у майбутнє, дбаючи про єдність. Примирення між країнами було досягнуто ще 10 років тому, не треба його псувати.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав депутатів Сейму не нашкодити запланованому на листопад підписанню Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.