Надмірна політизація питання польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни не принесла жодної користі у наближенні нас до важкої правди про минуле.
"Історична Правда" спільно з Польським Інститутом у Києві презентує проект текстів українських і польських істориків, присвячений масовомим убивства населення Волині у 1940-х роках.
"...На Волині поляки поставили під рушницю понад 4% свого населення – це навіть більше, ніж складала армія Польщі у вересні 1939 р. Натомість серед українців зброю взяли до рук лише 0,6% населення – жодна з європейських країн не мала таких крихітних збройних сил".
Депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
Державні діячі і політики, які справді хочуть процвітання України і Польщі, повинні мислити і звертати свої погляди у майбутнє, дбаючи про єдність. Примирення між країнами було досягнуто ще 10 років тому, не треба його псувати.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав депутатів Сейму не нашкодити запланованому на листопад підписанню Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Посол України у Польщі Маркіян Мальський не брав участь в офіційних заходах із відкриття "Волинського меморіалу" у Варшаві, незважаючи на запрошення польської сторони.
Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цього року односторонні політичні декларації залишили гіркий слід у серцях багатьох людей.
Волинська трагедія є одним із найбільш болісних переживань поляків під час Другої світової війни, зазначив президент Польщі Броніслав Коморовський під час церемонії відкриття "Волинського меморіалу" у Варшаві.
Радник Президента Польщі Томаш Наленч пояснює намагання ряду депутатів польського Сейму визнати Волинську трагедію геноцидом прагненням продемонструвати себе більшими патріотами.
Журналіст правого тижневика "Do Rzeczy" дозволяє собі таке: "Нечувані злочини під час бунту Хмельницького, Коліївщини, Уманської різанини, й нарешті акції ОУН-УПА спричинили те, що багато поляків приписує українцям схильність до особливої жорстокості, звірячості..."
В Україні досі тривають дискусії про ролі націоналізму і комунізму в її історії - і про це мають знати ті поляки, які очікують, що українці засудять злочини УПА проти поляків.