Хто найбільшою мірою виграє від "волинського нарративу", в якому немає місця для українців у ролях, інших ніж винуватців польських бід? - питає польське видання Krytyka Polityczna.
12 лютого 2016 — Міхал Сутовський (Michał Sutowski)
Відновлений діалог українських і польських істориків навколо конфлікту між двома народами часів Другої світової війни. Його успіх залежить від того, чи вдасться сторонам вести його на спільних етичних підставах.
Український інститут національної пам’яті та Інститут національної пам’яті Польщі досягли домовленостей щодо відновлення співпраці, яка стосується, зокрема, складних питань спільної історії.
Комуністична влада використовувала в пропаганді стереотип українця-вбивці, яким позначали не тільки винуватців різанини на Волині, а й усіх українців-патріотів, – сказав в четвер історик Ґжеґож Мотика на презентації книги "Між ідеологією та соціотехнікою".
Поляки не зауважували кривд, які дошкуляли українцям. У свідомості поляків оті добрі сусіди часто були просто русинами, натомість українцями вони вважали тих усіх, хто не погоджувався з польським пануванням.
"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" робить спробу максимально різнобічно та об’єктивно проаналізувати весь комплекс причин кривавого конфлікту українців та поляків на Волині, що запалав більш ніж 70 років тому.
Один з редакторів польської газети "Жеч Посполита" Віктор Ферфецький повідомив, що у Польщі наступного року планується провести реконструкцію знищеного у 1944 р. села Гута-Пеняцька Бродівського району (Львівщина).
Судячи з ефективності сучасних політтехнологій польських політиків і з результатів опитувань пересічних поляків, в Третій Речі Посполитій активізувалася суміш з традиційного шляхетського шовінізму та націоналістичного апетиту щодо "кресових територій".
1 жовтня програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" представить нетипову історіографічну позицією - мовляв, причиною кривавого протистояння українців і поляків на Поліссі у першій половині XX століття стали переважно соціальні, а не ідеологічно-політичні причини.
Мало не чверть опитуваних вважають Сталіна "визначним державним діячем". Це означає віру у те, що насильство може вирішити наші проблеми. Додайте до цього коктейлю екстрасенсів, які в телевізорі розкривають кримінальні злочини, і істориків, які знаходять Трою на Троєщині.