АНОНС: Презентації програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр.»

Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.

Юрій Рудницький: Коли д’Артаньян бореться з Бандерою, а Вашингтон показує пальчик

Принцип "усі – космонавти, а я – д'Артаньян" став базовою засадою польської "історичної політики" назовні. Проте окрім старих тез про "поєднання на принципах правди", про неприпустимість порівнянь УПА і АК, Бандери і Пілсудського – жодних інших сенсів польське МЗС продукувати не здатне.

Найкращий час для примирення минув. Що далі?

Найкращий час для примирення минув. Після Майдану здавалося, що поляки і українці мають шанс швидко розрахуватися із складними сторінками спільного минулого. Проте хвилі ентузіазму і взаємної довіри швидко відхлинули від берега порозуміння.

Фільм "Волинь" здобув гран-прі фестивалю польських фільмів у Москві

Журі Х Кінофестивалю польських фільмів у Москві "Вісла" присудило головну премію фільмові "Волинь" режисера Войцеха Смажовсього.

Найвідоміші дослідники Волинської трагедії з України та Польщі зійдуться в публічному диспуті

Польський Інститут у Києві та КНУ ім. Тараса Шевченка запрошують на дискусію "Волинь '43. Чому пам'ять розділяє поляків та українців?" за участі директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук Гжегожа Мотики та голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича.

У Ряшеві не хочуть пам'ятника жертвам УПА. У Єленій-Ґурі теж

Відрубані голови на штакетах паркану, простромлене вилами немовля, величезний польський орел із назвами знищених сіл і містечок, і все це висотою у півтора десятки метрів – так виглядає новий пам'ятник жертвам УПА.

Юрій Шаповал: Волинь 1943: як досліджувати і як пам'ятати

У китайському письмі треба завчити щонайменше 3 000 значків, щоб вас уважали більш-менш писемною людиною, але загальний репертуар складає 50 000 значків, які ви маєте опанувати. З моєї точки зору, ми вивчили ще замало "волинських значків", щоб нас можна було вважати такими, що осягли тодішню реальність.

«Друже Рубан!» Використання фальсифікатів в дискусіях про Волинь

За допомогою різного роду комбінацій із цитат із "документів" окремі автори намагаються обґрунтувати тезу про те, що "таємна директива" вищого керівництва ОУН та УПА про повну ліквідацію поляків на Волині не лише існувала, але й активно втілювалася у життя. Однак детальний аналіз джерел ставить під сумнів їх автентичність.

Юрій Рудницький: Війна правд. Що робити із польськими та українськими дурницями?

І обивателям, і політикам обох країн слід нарешті мати перед очима не так звані "правди", а всебічну картину причин і наслідків українсько-польського конфлікту. Лише вона має значення як передумова подальшого будівництва приязних двосторонніх стосунків на раціональних підставах взаємоповаги й користі. Все інше – дешева пропаганда.

Чи був геноцид? Документ із Волині 1943-го

В основі геноцидної концепції лежить переконання, що метою було знищення усіх поляків, які перебували у зоні досяжності українських повстанців. Про зовсім інше читаємо у звіті з одного району Волині за той самий, страшний і трагічний липень 1943.

Остап Кривдик: Ексгумація війни

Чи може польська сторона зрозуміти, що УПА для нас – це як АК для них? Як би вони поставилися до того, щоб визнати АК злочинною організацією через злочини окремих учасників польського підпілля чи її боївок, котрі проводили "попереджувальні відплатні акції"?

"А по писку?!": Сейм обговорював резолюцію про Волинь (ВІДЕО)

Волинський злочин був геноцидом, це не підлягає дискусії — заявив у середу з трибуни Сейму Міхал Дворчик (правляча партія "Право і справедливість", ПіС), представляючи проект резолюції польського парламенту щодо Волинської трагедії.

Юрій Рудницький: Проспект Бандери і листи в повітря

Назріла необхідність нарешті виробити на найвищому державному рівні України і Польщі системну двосторонню політику примирення, яка би спиралася на конкретні політичні, економічні і гуманітарні проекти

Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду на Волині (ВІДЕО)

Польський Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої, тобто міжвоєнної Польщі.

Документи ОУН та УПА з архівів КГБ про польсько-український конфлікт тепер он-лайн. СКАНИ

Історики виклали у вільний доступ 380 документів з теми польсько-українських стосунків у 1942-1947 рр. Жорстокість взаємного протистояння, спроби переговорів між підпільними структурами двох народів і навіть співпраця — усе це знайшло відображення в українських джерелах.