"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.
У підвалі школи № 14 негайного хірургічного втручання потребував Володимир Іщук, однак на евакуацію пораненого згоди не давали. Місто було оточене. До останньої хвилини за його життя боролись медик батальйону “Донбас” Анна Ілющенкова (позивний “Мурка”) і фельдшер роти “Світязь” Олександр Сивий (позивний “Док”).
У наказі штабу 8-ї дивізії від 11 серпня зазначалося, що "сили українського національного повстанського руху разом з радянськими угрупуваннями заважають збору врожаю. Бандити намагаються знищити більшу частину врожаю, а залишки приховують для себе".
"Бандити мали за провідників двох хлопців-поляків, одному 14, а другому 12 літ. Обидва хлопці-поляки виховувалися в Яцюка, господаря-українця. Ці хлопці показали сховище, з якого бандити витягнули 9 осіб і вбили"…
Анонс відкриття пам’ятника "Жертвам українських націоналістів 1939—1947" на "Фейсбук"-сторінці Бюро вшанування боротьби й мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі проілюстрували фотографією спаленого українського села Сагринь.
Щороку 9 лютого у Польщі згадують вбивство мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Ця подія, що сталася узимку 1943 року, у сучасній польській історіографії вважається одним з перших епізодів польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.
Упередження лишаються глибоко вкоріненими в академічних і журналістських працях. Однак заради чесного обговорення трагічного минулого польсько-українських відносин їх слід позбутися. Перегляд підходів до написання польсько-української історії вже давно назрів.
У Відні жив собі Ернст Унгард. Умів гарно малювати. В роки Першої світової війни пішов воювати. У 1916 році опинився на Волині. І малював, малював, малював... Альбом зберегли нащадки. Завдяки цьому ми маємо чудові зображення Волині більш ніж сторічної давнини.