На одному з інтернет-аукціонів виставлений на продаж архів документів, пов'язаних з діяльністю Української повстанської армії. Власники оцінили його в 500 тисяч грн.
Вони передруковували ОУНівські агітки, датуючи їх різними датами, щоб створити враження масовості. Вони грабували магазини і вбили офіцера КДБ. Ці люди були останніми, хто свідомо чинив спротив радянській владі зі зброєю в руках. І не відступився від своїх переконань до останнього.
"Історична Правда" знайшла цю книжку на антикварному ринку. Повноцінний підручник для командирів і бійців, як застосовувати знання з гео- і топографії у військовій справі. Обережно, великі картинки!
Усталене на перший погляд словосполучення ОУН-УПА є новочасним штампом. Де-юре повстанською армією керувала Українська Головна Визвольна Рада - вищий орган підпільної держави, куди бандерівці входили тільки як одна з партій. Президентом УГВР обрали есера з Полтавщини.
В Окружному адміністративному суді Києва триває розгляд справи за позовом Наталії Вітренко. Керівник Прогресивної соціалістичної партії України оскаржує указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність.
Вороги знали, що повстанський командир сильно страждає від серцевого болю та ревматизму. Стежили за аптеками і лікарями Львова. Але він був невловимим. Часто покидав ліс, бував навіть у Києві та Чернівцях - дорогою на морський відпочинок в Одесі. І туди добирався не лісами та ярами, а літаком.
60 років тому у бою з радянськими спецслужбами загинув Ніл Хасевич - художник, який міг би отримувати престижні нагороди, а замість того воював у підпіллі. Хасевич створив більшість візуальних матеріалів, з яких ми знаємо УПА. Ось вони.
Він міг бути успішним художником і жити богемним життям, виставляючись у закордонних салонах. Натомість став митцем-повстанцем, обравши криївку з примітивним друкацьким верстатом. Слава знайшла його вже після смерті - бо саме Хасевич створив більшість візуальних матеріалів Армії.
Директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий провів презентацію та віртуальну екскурсію для литовських колег-музейників та істориків.
Такий в тюрмі звичай, що в'язні виписують або вишкрябують на стінах своє ім'я чи прізвище. Навіть під відпалою штукатуркою можна було вичитати чиєсь прізвище чи ім'я - ті, що були написані фарбою. Мінялись окупанти, а в'язниці були повні.