В селі Сушки (Коростенський район Житомирщини) акція з ушанування пам’яті героїв останнього бою УПА в регіоні завершилася поваленням пам'ятника Леніну.
"...Великий вклад у Перемогу внесли й ви, українські повстанці. У боротьбі з Німеччиною наша УПА зорганізувалася і пройшла першу бойову школу..." Загалом націоналістичний рух опору знищив більше 12 тисяч німців.
70 років тому в Бородянському районі прийняв останній бій відділ УПА "Базар". "...Полонених дядьків відпускаємо, роз’яснивши їм ціль нашої боротьби. Селяни раді, оправдуються: якщо вони не приймуть участі в акціях проти УПА, то їх самих будуть нищити".
Білоруська Незалежницька партія почала підготовку до антинімецького повстання: планувалося створити білоруський варіант ОУН(б). Програма і тактика проектованої організації була повністю списана у бандерівців.
70-річчя років тому на Волині відбулася Перша конференція поневолених народів Сходу Європи та Азії. Націоналісти стали інтернаціоналістами. І закликали кавказців, білорусів і татар до спільної боротьби проти більшовиків.
Є повідомлення, що дружину засновника УПА замордували спецслужби бандерівської ОУН. Довкола її трагічної долі розгорнувся справжній фарс, коли після війни літописці ОУН(б) почали стверджувати, що Чеслава Боровець з чоловіком не жила...
Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?
В Електронному архіві avr.org.ua опублікувано колекцію спогадів солдат і офіцерів Української повстанської армії, записаних у 1944-1950 роках. Спогади та щоденники відділів УПА передають тогочасну атмосферу життя і боротьби повстанців.
У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...
Донині вітчизняні історики не можуть реально оцінити чисельність вояків, які зі зброєю в руках воювали за незалежність у західному регіоні України у 40-50-их роках XX століття.
Петро Саранчук був тричі засуджений радянської влади - за участь в УПА, зберігання націоналістичної літератури та антирадянські розмови і, врешті - за брехливим обвинуваченням - за кримінал. Разом відбув у таборах 28 років. Але не зламався і до кінця днів був іронічною людиною і ревним християнином.
"...Місцеве населення створило УПА. Якби не їхня підтримка, то нас і не було б. Місцеве населення нас годувало, давало нам одяг, розвідку. Все, що ми мали – було від пересічних українців. Без них УПА не втрималася б і півроку, а ми воювали більше десяти".
Як могло статися, щоб такі антагоністи, як Росія і Євросоюз, виявилися фактично одностайними щодо оцінки ОУН і УПА? Відповідь на це питання слід шукати безпосередньо в Україні.