Польські активісти: Відозва з Верхрати

9 жовтня 2016 р., члени польської ультраправої організації Oboz Wielkiej Polski знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА в с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Кількадесят громадських, політичних, культурних і духовних діячів Польщі відвідали місце ваналізму і видали заяву із засудженням цього ганебного акту.

Студентам обіцяють 3000 грн за найкраще дослідження про український визвольний рух. КОНКУРС

Студентів українських вишів запрошують взяти участь у конкурсі наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років.

АНОНС: У Музеї історії України прочитають лекцію "УПА. Історія нескорених"

У День захисника України Національний музей історії України пропонує поговорити про українських повстанців - тих, хто захищав Україну у найтемніші роки окупацій.

АНОНС: У МОЗі покажуть фотографії та прочитають лекцію про УПА до Дня захисника України

Напередодні Дня захисника України в стінах Міністерства охорони здоров’я продемонструють виставку «УПА. Історія нескорених» та прочитають лекцію «УПА. Слід в історії».

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Український інститут національної пам'яті закликав органи влади Польщі відновити зруйновані українські поховання, а також розслідувати ці акти вандалізму.

АНОНС: У Харкові В'ятрович презентує нову книгу про польсько-українські конфлікти 1942-47

11 жовтня голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович представить в Харкові свою книгу “За лаштунками “Волині-43”. Невідома польсько-українська війна”.

"Хрін" для генерала. Загибель Кароля Сверчевського в засідці УПА

..."Хрін" звертав увагу стрільців на особу Сверчевського, чия лиса голова поблискувала на сонці, а поведінка вказувала на те, що він найстарший рангом. У ході бою Сверчевського поранили двічі, але він усе одно продовжував командувати.

АНОНС: Головред "Історичної правди" презентує книжки про УПА і Канаду у Львові

Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані на Львівському форумі видавців представлятиме впорядковані ним видання про українську еміграцію в Канаді та український визвольний рух.

Чи був геноцид? Документ із Волині 1943-го

В основі геноцидної концепції лежить переконання, що метою було знищення усіх поляків, які перебували у зоні досяжності українських повстанців. Про зовсім інше читаємо у звіті з одного району Волині за той самий, страшний і трагічний липень 1943.

Як Сейм Польщі Волинську трагедію геноцидом називав. ВІДЕО

Польський Сейм сьогодні зранку прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті «жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами» проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках.

Володимир В'ятрович: Не історичне рішення, а історичне непорозуміння

Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.

Документи ОУН та УПА з архівів КГБ про польсько-український конфлікт тепер он-лайн. СКАНИ

Історики виклали у вільний доступ 380 документів з теми польсько-українських стосунків у 1942-1947 рр. Жорстокість взаємного протистояння, спроби переговорів між підпільними структурами двох народів і навіть співпраця — усе це знайшло відображення в українських джерелах.

АНОНС: 12 липня в Києві - лекція В'ятровича про польсько-український конфлікт у 1942-1947 роках

12 липня у Києві Володимир В’ятрович прочитає лекцію:
«ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років»

Про що писав "Чернець". Невідомі листи Романа Шухевича

Здавалось би, постать Головного командира УПА Романа Шухевича вивчена достатньо добре. Про керівника українського визвольного руху опубліковано вже сотні документів. Та все ж таки, робота в архівосховищах продовжує дарувати несподіванки.

На конкурсі робіт про визвольний рух перемогло дослідження про ОУН на Чернігівщині. ФОТО

У Києві відбулося нагородження фіналістів студентського конкурсу «Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років». Перше місце завоювала робота Ірини Радченко про молодіжний осередок ОУН у селі Кінашівці на Чернігівщині.