Симона Петлюру боялись вороги. Боялись і слів, і дій. Його слова викликали захоплення у друзів та лють у ворогів. Ми відібрали 21 цитату з його промов, листів, наказів та статей.

"Заповідаючи уступки на користь Польщі, місія зискувала для України доброзичливого сусіда. З ним наш уряд міг вести переговори і умовлятися щодо допомоги зброєю, амуніцією та набоями", – писав керуючий МЗС УНР Андрій Лівицький у звіті для прем'єр-міністра Ісаака Мазепи 1 квітня 1920 року.

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Десять місяців, від березня 1918 до січня 1919 року, Гомель перебував у складі Української держави. Тут діяли українські органи влади, українська митниця, над містом майорів синьо-жовтий прапор.
Місто жило так, як і інші міста тогочасної України – вирувала політична боротьба, нормальна робота підприємств час від часу переривалась страйками, більшовики намагались захопити місто у свої руки, а порядок забезпечував німецький гарнізон.

Коли говорити про долю уцілілих учасників Української революції 1917–1921 років, які в 1921–1939 році проживали на Західній Україні, то не можна не відмітити, що чимало з них долучилися й до українського національного руху опору в роки Другої світової війни. Серед них і Митрофан Швидун, чия доля тісно пов’язана з Волинню та Луцьком.

Примір цих лицарів стане у нас чудом: Він піде від хати до хати й про лицарів з-під Крутів оповідатимуть діди внукам, він снитись буде по ночам в головах нових героїв аж до цього часу, доки весь народ не отрясе сну зі своїх повік, доки не потопче большевицької влади, доки в Київі не залопочуться на вежах жовто-сині прапори.

Крути – це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася – в час революції! – на землях України, перше прозріння, що влада – то боротьба, а держава – то кров і залізо. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити.

22 (9 за ст. ст.) січня 1918 року розпочалося закрите засідання Малої Ради, на якому був ухвалений Четвертий Універсал. 25 (12) січня його текст був урочисто виголошений у Будинку Центральної Ради. Українська Народна Республіка стала незалежною державою. Публікуємо 10 головних тез цього документа.

Ось до чого зводиться ввесь зміст універсалу. Нового в йому тільки те, що він зібрав й освітив усі ті бажання, що розкидані були досі в порізнених постановах та резолюціях, і виложив їх у точній, ясній та дужій формульовці. Він не починає нової сторінки українського життя, а швидше закінчує попередню цією чеканною формульовкою.

23 (10) червня 1917 року Українська Центральна Рада звернулася до українців із спеціальною відозвою – Універсалом. Універсал проголошував автономію України. "Історична правда" нагадує найважливіше з цього конституційного документу.