Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.

Я часто думаю: чи могли б ми тоді добитися більшого, як би діяли інакше? Я не знаю відповіді на це непросте питання. Історія не терпить умовного способу. Мені видається, що українське суспільство було не готовим до того, щоб провести процес декомунізації, усунути від влади тих, хто брав участь у репресіях проти інакодумців, замінити номенклатуру. Не було критичної маси людей, які могли б усе це здійснити, – суспільство було дуже ослаблене масовими репресіями, що не припинялися протягом сімдесяти років.

Чи США насправді мали план розвалу СРСР? Як за 5 днів люди в Україні еволюціонували від «О! Нарешті ці наведуть порядок!» до вимог оголосити Незалежність і заборонити компартію? Чому США спочатку боялися української незалежності? Як Кравчук переграв Москву та Вашингтон?

24 червня 1991 року в Празі чехословацька рок-група Pražskývýběr разом з відомим американським музикантом Френком Заппою провела кількагодинний концерт під назвою "Адьйо С.А." Остання абревіатура розшифровувалася російською не інакше, як "Советская Армия", а саме музичне дійство було присвячено подіям виведення радянського військового контингенту з території Чехословаччини.

69 років тому, 12 серпня 1952 року, за сфабрикованою за наказом Сталіна справою про антирадянську діяльність Єврейського антифашистського комітету в СРСР було розстріляно 13 підсудних, серед яких були відомі єврейські літератори – Іцик Фефер, Лейб Квітко, Перец Маркіш, Давид Гофштейн та Давид Берґельсон.