СРСР | Історична правда

9 грудня 2020,
13:10

Справа Василя Стуса: документи з архівної справи опублікували онлайн

Дослідники опублікували понад 40 документів з архівно-кримінальної справи поета та дисидента Василя Стуса.

9 грудня 2020,
12:12

IN MEMORIAM: від COVID-19 помер перший прем'єр незалежної Білорусі

В'ячеслав Кебіч разом зі Станіславом Шушкевичем від імені Білорусі підписував Біловезьку угоду про ліквідацію СРСР

8 грудня 2020,
17:09

З'явився посібник для вчителів з радянської історії

Це спроба дати вчителям історії сучасні інструменти для критичного вивчення, осмислення та переосмислення радянського досвіду в межах шкільних курсів з української історії

7 грудня 2020,
12:26

У Кривому Розі виявили жінку, що живе з радянським паспортом

Жінка прийшла голосувати на виборчу дільницю з паспортом неіснуючого вже 29 років Радянського союзу

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

3 грудня 2020 — Віра Щербіна

Дорж Бату: Голодомор. Різні народи – одна історія

Дідусеві Жанчубу 97 років. Коли почалась колективізація, йому було усього сім. Жанчуб баабай погано пам’ятає свою батьківщину. Те, що пам’ятає, волів би забути, але не може. Дідусь Жанчуб – бурят-монгол, батьки котрого втікли у Китай від жахів радянської колективізації на території сучасної Бурят-Монголії, котра почалась на початку 1930-х років.

27 листопада 2020

25 листопада 2020,
05:37

АНОНС: нове документальне видання про пересильну тюрму № 25 (1944-1955) у Львові.

"Пересилка" була одним із центральних місць радянського масового насильства у Львові та найбільшою установою такого типу у повоєнний період в Україні

18 листопада 2020,
12:53

Допостилася. Вирок за серпи і молоти в мережі

Новотроїцький районний суд Херсонської області визнав винною пенсіонерку у поширенні комуністичної символіки та пропаганді комуністичного тоталітарного режиму (ч.2 ст.436-1 КК України) і призначив п’ять років позбавлення волі, замінивши на іспитовий термін один рік.

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Шумова», вона ж «Оптика». Зворотна восьма

Яким боком Маркс, Енгельс чи Ленін були до косих дощів в Україні, не знаю, але їхні імена обов'язково треба було використати і згадати, особливо у дипломних роботах

11 листопада 2020

Про роль адвокатів у радянських політичних справах у 60–80-ті рр. ХХ ст.

Адвокати в політичних процесах радянської доби грали відведену їм роль і навіть не намагалися справді захищати своїх підзахисних, а були такими собі «болванчиками», які потрібні для легітимізації заздалегідь підготовлених вироків.

5 листопада 2020 — Євген Захаров

3 листопада 2020,
10:02

АНОНС: У Києві презентують відновлену базу даних репресованих «Український мартиролог ХХ століття»

Наприкінці тижня відбудеться презентація на тему: Відновлення науково-пошукового інтернет-проєкту «Український мартиролог ХХ століття».

27 жовтня 2020,
06:32

АНОНС: документальний цикл фільмів про українських дисидентів-політв’язнів

Цикл розкриває історії українських політв’язнів радянського режиму - Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського

23 жовтня 2020,
09:20

У Петербурзі зняли таблички проєкту "Остання адреса"

У Санкт-Петербурзі зняли 16 меморіальних табличок, встановлених у пам'ять про репресованих за часів Сталіна

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала друге

22 жовтня 2020 — Вікторія Дяченко

22 жовтня 2020,
09:23

АНОНС: онлайн-дискусія «Минуле, яке не минає. Радянські патерни організованого насилля і сучасні пострадянські суспільства»

Міжнародна асоціація гуманітаріїв і Департамент соціальних наук ЄГУ запрошують до участі в онлайн-дискусії 22 жовтня