А. Королівський: "У свиней їжа була набагато краща". Спогади про Голодомор на Воронежчині

"У свиней їжа була набагато краща, поживніша, бо їх годували на експорт. У свинячому раціоні були зерно, бобове борошно, овочі, макуха і навіть молочні відходи. З усього цього ми й готували собі їжу, були задоволені що так вдало влаштувалися. Тепер не пропадем, думали ми".

А. Королівський: "Острогожський Полк - Слобідська Вороніжчина". Спогади Петра Манченка

"Острогожський полк - Слобідська Вороніжчина", - під такою назвою у січні 1931-го в газеті "Січ" вийшов цикл статей Петра Манченко на згадку про події 1917-1918 років на Вороніжчині. Він, як мешканець і активний діяч українського руху на Вороніжчині, добре знав історію заселення краю, і також приймав участь українському житті Воронежської громади.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?

А. Королівський: Петро Ольшанський зі Слобожанщини: розстріляний московитами за "українофілію"

"Непохитний борець і працьовник на полі громадсько-національного життя і української культури селянин з Валуйщини - Ольшанський", так характеризував Петра Федоровича в своїй праці "Подонь. Українська Вороніжчина в культурному житті України " Аркадій Животко. Тривалий час дослідники не могли дізнатися ім'я цієї видатної людини, яка була обрана членом Центральної Ради.

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

АНОНС: У Харкові презентують перевидання "Історія Слободської України" Багалія

Козацький край замість Дикого поля і Україна до самого Дону, 587 сердитих козаків або перші харківці, рідна тітка Сковороди та Імператорський університет на пожертви слобожан — в одній обкладинці. У Харкові презентують перевидання "Історія Слободської України" Дмитра Багалія.

Донос Іскри і Кочубея проти Мазепи. Слобідський контекст

Цар Петро І навіть після передачі кількох доносів Іскри і Кочубея не повірив жодному з них. І вирішив повідомити про все Мазепу.

Живий Харків. Нічна екскурсія містом-господарем

1658 року у Харків прибуває новий воєвода Іван Офросімов. Перше, що він робить – то намагається привести харківців до цілування хреста на вірність московському царю. Харківці знову "учинились самовольні": жоден з них московського хреста цілувати не став.

Олег Медведєв: Чому я не справжній Медведєв? Як українські прізвища стали російськими

Наших пращурів знали чи то як Маєцьких, чи то як Маяцьких. За столипінських часів селянам масово видавали паспорти, і родину мого прадіда Прокопа Тимофійовича записали Медведєвими, як і добру половину села. Була така традиція в "тюрмі народів"...

Палац Мазепи в Росії. На відміну від батуринського, ще цілий

Іван Степанович будував не тільки церкви, але й власні резиденції. В Курській області можна подивитися на такий палац - у складі колгоспу "Росія". Там же знаходиться санаторій Путіна, де жив Шаміль.