Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

"Вступив на службу в 13 полку уланів, в якому служили українські юнаки з Злочівщини. Він зжився з ними, полюбив їх та піклувався ними щиро. За це вони й полюбили свого командира і готові були за нього "в огонь скочити". Один із них привіз йому з відпустки вишивану сорочку, яку Вільгельм часто носив. Вона й придбала йому українське ім'я"

Давно мене зацікавила світлина із одного видання про УГА з підписом: «Українські Січові Стрільці ховають свого побратима по зброї, жида, Ю. Литвака». Хто цей стрілець-доброволець, а також коли і де його похоронили досі було загадкою. Припускав, що це сталось десь у 1919 році, коли 1-ша бригада УСС воювала в складі УГА.

На світлині один із перших українських воїнів-добровольців. Степан Терлецький із Самбора. 17-річним пластуном влітку 1914 року зголосився до УСС. Ходив і водив багаторазово диверсійно-розвідувальні групи у глибоке вороже запілля. Учасник боїв на Маківці і в складі УГА - за Львів. Бойовик УВО, якого поляки переслідували за замах на Пілсудського.

Це про нього пісня "Човен хитається серед води", яку відкрито співали й при совку. Бойового офіцера – сотника Армії УНР Василя Соловчука. Який ходив диверсентом в московські тили і водив свій підрозділ штурмувати Маківку. Бився із більшовиками на вулицях Києва в січні 1918 року. Очолював військову розвідку 6-ї дивізії Марка Безручка. Робив що міг, щоб вшанувати полеглих побратимів. А також, щоб підготувати молодь до майбутньої війни за неалежність України.

Київські бої українських військ із більшовиками в січні 1918 року досі належним чином не вивчені. З-поміж інших в тих боях брали участь галичани із Галицько-буковинського куреня Січових Стрільців. Вони до останнього вагались чи втручатись в "міжпартійну" боротьбу братів-наддніпрянців. Але все ж ухвалили рішення – підтримати Центральну раду. І вступили в бій. Із свого осередку на Львівській площі пішли зачищати українську столицю від повсталих більшовиків.

Спочатку було невиразне фото у "Літописі червоної калини" за лютий 1939 року, з підписом "Стрілецька могила у Ваневі (Белзчина), висипана місцевою молоддю під проводом студента Ореста Менцінського в пам'ять поляглих членів Українських Армій у Визвольній Війні". Далі було кількамісячне "свербіння": збереглася чи ні, в якому стані, які деталі, обставини, історія?

На могилі Федька Черника московити поставили свого ідола гєнєрала Ватутіна. На героїзмі Черника виростали Шухевич і Бандера, тисячі борців ОУН і УПА. Остання, нагадаю, й ліквідувала Ватутіна, який гнав на забій десятками тисяч насильно мобілізованих украінців