В український прокат вийде художній фільм про Будинок "Слово"

У травні в український прокат вийде художній фільм «Будинок "Слово". Нескінчений роман» Тараса Томенка.

Микола Бандрівський: Львівські енкаведисти

Чи не у кожному українському місті є своя така пресумна місцина, де радянська влада допитувала, глумилася, піддавала невиносимим тортурам і по-садистськи знищувала тисячі і тисячі наших співгромадян. У Львові в червні 1941 року російські більшовики чинили масакри у львівській "Тюрмі №4", званій в народі - Бриґідки, перед відходом радянських військ зі Львова.

Андрій Котлярчук: У Львові повинна бути вулиця Старосольських

Події в Білогорщі 5 березня 1950 року відбилися на долі моєї родини. Мій дід архітектор Ігор Старосольський повернувся із заслання з Казахстану до Львова всередині 1940-х. Його перебування у Львові не було безпечним, він про це усвідомлював. Проте, як він сам писав у спогадах, повернутися до Львова - це була його принципова позиція. Він був єдиним із Старосольських, хто пережив війну і залишився в Україні.

Вахтанг Кіпіані: Медведчук починав кар'єру понятим від КГБ

Заслужений юрист, кавалер найвищих державних нагород, кум Путіна і мультимільйонер починав шлях нагору з самого низу, з ролі підставного понятого. Він йшов у прямому сенсі по трупах. Йому було плювати на Плюща, якого в цей час катували у спецпсихлікарні, на поетів Литвина та Стуса, які обидва загинули за ґратами, на єврейського діяча Натана Вершубського і на інших його "клієнтів". Він працював на КГБ і марив владою, щоб перестати бути дрібним пішаком у руках всевладної тоді системи.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Мартін-Олександр Кислий: "Не викреслила із серця Крим"

В Криму померла Муміне Муртаза-Карабаш. Їй було 93 роки. Я так і не встиг записати її, хоча колись планував це зробити. Тим не менш, багато знав про неї від її дітей, а також тих хто був поруч у роки повернення на батьківщину. Ви могли не чути про неї, але ви точно бачили відоме фото зроблене у 1968 році, на якому родина Карабашів сидить у сквері Перемоги в Сімферополі.

Михайло Маркович: Світлина, зроблена за кілька років до арешту

Горда красива дівчина на фото - Дося Куриляк (Кувік). Фотографія зроблена в одному з фотоательє у місті Сігет Мармароський, тепер це Румунія, на початку 1940-х, за кілька років до арешту Досі й відправлення її в один із таборів ГУЛАГу.

"Цілься точно! Ангели чекають на мене": Латвія у полум'ї "червоного терору"

Фраза, винесена у заголовок цієї статті, автором якої прийнято вважати громадського діяча та священника Константинса Лодеріса, сказана перед стратою, була словесним символом страшних кривавих випробувань, які випали на долю народу Латвії у 1919 році. Тоді республіка вперше пережила радянське вторгнення. Протягом майже півроку більша частина латвійських теренів була полем комуністичного експерименту. Дещо, з випробуваного більшовиками у Латвії, стане частиною методів репресій у майбутньому сталінському СРСР.

Володимир Старик: Іван Григорович – жертва румунського та совєтського терору

Іван Григорович був провідним актором-любителем українського театру, який діяв в 1930-х роках під егідою товариства "Буковинський Кобзар" в Чернівцях. Також був редактором чернівецького часопису "Самостійність". За свою українську націоналістичну діяльність Івана Григоровича було тричі засуджено румунським військовим судом – двічі в 1937 році в Чернівцях та в 1942 році в Яссах.

Надія Світлична: Різдво у в’язниці. Спогади Надії Світличної

Протягом свого 4-річного ув’язнення мені припало тричі святкувати Різдво в умовах Мордовського концтабору для жінок. Дух земляцтва в таборах досить міцний; особливо на свята в’язні згуртовуються за традиціями рідного краю. Ми починали готуватися до свят заздалегідь, ще з літа. Якщо комусь належалася з дому посилка, і все ж, якщо комусь дозволялося дістати ту рідкісну посилку, то для неї замовляли в родичів грамів 30-50 маку, стільки ж горіхів, сушениці, грибів. Це все добро зберігали до свят.

IN MEMORIAM: померла жертва нацистських концтаборів і громадська діячка Надія Слєсарєва

У ніч на 31 грудня 2023 року померла громадська діячка Надія Слєсарєва.

Як нквд ссср "загубив" Володимира Симиренка

Як не старалася радянська влада, не вдалося відправити у небуття назву славетного симиренківського сорту яблуні "Ренет Симиренка". Після розстрілу вченого сорт перейменували на "Зеленка Вуда". Саме Володимир Симиренко фактично дав путівку в життя цьому сорту, зразок якого виріс у саду діда Платона Федоровича, а ретельно дослідив і описав його батько – корифей садівничої науки Левко Платонович.

Крапка щодо слідства у справі операції "Вісла" ще не поставлена, - посол України в Польщі

Рішення Інституту національної пам’яті Польщі про припинення слідства у справі операції “Вісла” викликає обурення, адже суперечить усім попереднім заявам і діям Варшави.

Володимир Старик: Єротей Будний – забута жертва Ясського процесу над українцями 1942 року

Щоразу, коли я переглядаю списки українських діячів, засуджених військовим румунським судом в Яссах в 1942 році, мене охоплює жаль за скаліченими долями молодих людей, наймолодшому з яких, Іванові Руснакові, на момент винесення присуду сповнилося щойно 15 років! Однак ви змарнуєте свій час, шукаючи бодай якоїсь інформації про нього, чи про 22 літню Лідію Щербанович, засуджену того ж дня 31 березня 1942 року до 12 років каторги.