Масштабними заходами Україна та світ відзначають 85-ті роковини Голодомору. Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає», меморіальне засідання Верховної ради України, відкриття виставки «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» та загальнодержавні жалобні заходи 24 листопада покликані вшанувати вбитих у 1932-1933 роках.
"Сьогодні ми згадуємо всіх, кого комуністичні репресивні режими позбавили великих благ життя, свободи та пошуку щастя", — ідеться в посланні президента США Дональда Трампа з нагоди Національного дня пам’яті жертв комунізму 7 листопада.
8 листопада в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Перерваний урок" про долі репресованих учителів, знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВД.
27 жовтня в Москві відкрили Стіну пам’яті на місці масового захоронення жертв розстрілів НКВД СРСР — спецоб’єкті "Комунарка". Виявилося, на інформаційних таблицях поруч з іменами розстріляних вибито також імена їхніх катів, які згодом потрапили під репресії.
У СРСР можна було судити 14-річного юнака за політичною статтею, а для його обвинувачення використовувати як свідка 9-річну сестру. Відкриті архіви КГБ дають можливість відшукати правду про родинну історію. Тарас Самчук зі слідчої справи дізнався про те, як його дідусь – Вознюк Анатолій став жертвою комуністичного режиму.
У Рівному 26 липня встановили п’ять "каменів спотикання" — меморіальних знаків, які закладають у країнах світу для вшанування жертв нацистів у 1933—45 роках.
Державна пропаганда клеймила іудейську релігію як "ідейну основу сіонізму". "Іудаїзм, як і сіонізм — реакційна, націоналістична ідеологія, пройнята містикою і скерована проти революційних інтернаціональних завдань пролетаріату", — писали в книзі "Іудаїзм без прикрас".