Правозахисниця Ольга Гейко отримала "Нагороду Пам'яті народів"

Учасниця Української Гельсінської групи та ініціаторка створення Українського культурологічного клубу Ольга Гейко стала лауреаткою "Нагороди Пам'яті народів", якою щорічно відзначають борців із тоталітаризмом.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Яніна Алєєва : Клеймо "куркулихи"

"Куркулі", а здебільшого це були просто працьовиті і підприємливі люди, ховали від більшовиків одяг, взуття, предмети побуту, щоб не залишитися геть без нічого. Зокрема, просили сусідів і знайомих потримати ці речі у себе, доки не пройдуть обшуки. Деякі люди погоджувалися в цьому допомогти, а потім не повертали речі. Бо ж розуміли, що людина нікому не зможе поскаржитися і відібрати не зможе, бо одразу отримає донос на себе.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

АНОНС: презентація книги Любові Загоровської "Таборові діти"

7 жовтня у Тернополі відбудеться презентація нової книги письменниці та журналістки Любові Загоровської "Таборові діти".

Маргарита Яковлєва (Ормоцадзе): "Камені спотикання" повертаються у Київ

Меморіальні камені зазвичай встановлюють біля місць, де мешкали жертви катастрофи. Камені спотикання - це міжнародна ініціатива, яку започаткував німецький митець Гюнтер Демніг у 1993 році у Кельні. По Європі встановлено десятки тисяч таких меморіальних знаків.

Ярослав Кравченко : Тимко Бойчук. "Йому завжди буде двадцять шість…"

Молодший брат Михайла Бойчука – Тимофій – прожив коротке, але яскраве мистецьке життя. Тимкові навчання і творчість випали на швидкоплинні роки існування Української Академії Мистецтва в рамах Української державності. Й помер він у рік, коли червонозірчасті "соціальні експериментатори перетворили її на інститут пластичних мистецтв". Йому завжди буде двадцять шість...

Володимир Кубійович. На карту поставлено все…

Те, що Володимир Кубійович, визначний український географ, енциклопедист, громадсько-політичний діяч, став об'єктом уїдливих викривальних памфлетів Ярослава Галана, уже свідчить про особливу прискіпливу увагу до нього нквс/мдб як до затятого "українського буржуазного націоналіста". Але не лише памфлети і статті в "Радянській Україні", "Вістях з України" та інших газетах були головними знаряддями радянських спецслужб і комуністичної пропаганди проти українського науковця.

Володимир Старик: Назар та Луція Данилюки. Якою була українська еліта Буковини до її знищення московськими окупантами

Іконою українського визвольного руху на Буковині останніми роками вважається подружжя Назарія і Луції Данилюків, ці персонажі Шекспірівського масштабу, життя та смерть яких дасться описати трьома поняттями – любов, вірність і зрада.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

Уляна Глібчук: "Вийдіть з моєї камери". Пам’яті політв’язнів Олександра і Стефанії Охрімовичів

Андрію Охрімовичу пощастило. Він народився на Волині. А міг легко з'явитися на світ у глухій тайзі, в Евенкійському національному окрузі, де суха оленина складала основу буття, літо коротке, як життя мошкари, а зима віддає душком в'яленої вічності. Там, на поселенні, після каторги знайшли один одного його батьки. Олександру під ту пору минуло 30. Стефанія була на два роки молодша. До того як зустрітися кожен з них за участь в УПА тягнув десятирічну лямку сталінських таборів.

Андрій Когут: Стріла в Будинок «Слово». Продовження нескінченності

Сьогодні під ударами кремлівських посіпак українські дитячі лікарні, школи, кінотеатри, бібліотеки, музеї та приватні помешкання. Сто років тому під репресивним ударом їхніх радянських попередників опинився й один харківській будинок — будинок, який став мовчазним героєм фільму "Слово". Ще більшого символізму ситуації додають обставини зйомок стрічки: у розпал російсько-української війни.

АНОНС: Виставка світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло"

18 липня у Львівському палаці мистецтв відбудеться відкриття виставки світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло".

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Вибір в умовах безнадії: Йосиф Зісельс у розмові із Мирославою Барчук

Подія за участі дисидента та громадського діяча Йосифа Зісельса і журналістки, телеведучої Мирослави Барчук відбулась 23 травня у просторі Українського ПЕН. Публікуємо текстову версію розмови на тему "Вибір в умовах безнадії", яку записала Таня Миронишена.