Микола Лівицький був одним з президентів УНР. Президентом вже неіснуючої де-факто держави. Разом з однодумцями він відстоював українську незалежність ведучи боротьбу в кабінетах, на з’їздах та конференціях, постійно нагадуючи світовій спільноті, що Україна є і завжди буде.

"У повсякденному спілкуванні Буш доброзичливий, уважний до оточення, дорожить дружбою. Люди, які знають президента особисто, стверджують, що політичні переконання, абстрактні ідеї, теорії, партійна належність значать для Буша незрівнянно менше, ніж дружба, яку він ставить в один ряд із обов’язком перед країною й вірністю сім’ї".