Інститут національної пам'яті Польщі заявив про проведення археологічних досліджень у Грушовичах, на місці зруйнованого пам'ятника воякам УПА, вже 24-25 травня.
Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.
Принцип "усі – космонавти, а я – д'Артаньян" став базовою засадою польської "історичної політики" назовні. Проте окрім старих тез про "поєднання на принципах правди", про неприпустимість порівнянь УПА і АК, Бандери і Пілсудського – жодних інших сенсів польське МЗС продукувати не здатне.
Найкращий час для примирення минув. Після Майдану здавалося, що поляки і українці мають шанс швидко розрахуватися із складними сторінками спільного минулого. Проте хвилі ентузіазму і взаємної довіри швидко відхлинули від берега порозуміння.
Польському політикуму притаманний підхід: навіть якщо окремі представники польського підпілля і чинили злочини у роки Другої світової війни – то це не привід ставити під сумнів правомірність їх боротьби за незалежність. Українському суспільству пробують нав’язати зовсім інший дискурс: якщо окремі підпільники ОУН або вояки УПА чинили злочини – то й боротьба за здобуття Української держави також була злочинною.
Відрубані голови на штакетах паркану, простромлене вилами немовля, величезний польський орел із назвами знищених сіл і містечок, і все це висотою у півтора десятки метрів – так виглядає новий пам'ятник жертвам УПА.
У китайському письмі треба завчити щонайменше 3 000 значків, щоб вас уважали більш-менш писемною людиною, але загальний репертуар складає 50 000 значків, які ви маєте опанувати. З моєї точки зору, ми вивчили ще замало "волинських значків", щоб нас можна було вважати такими, що осягли тодішню реальність.
За допомогою різного роду комбінацій із цитат із "документів" окремі автори намагаються обґрунтувати тезу про те, що "таємна директива" вищого керівництва ОУН та УПА про повну ліквідацію поляків на Волині не лише існувала, але й активно втілювалася у життя. Однак детальний аналіз джерел ставить під сумнів їх автентичність.
І обивателям, і політикам обох країн слід нарешті мати перед очима не так звані "правди", а всебічну картину причин і наслідків українсько-польського конфлікту. Лише вона має значення як передумова подальшого будівництва приязних двосторонніх стосунків на раціональних підставах взаємоповаги й користі. Все інше – дешева пропаганда.
В основі геноцидної концепції лежить переконання, що метою було знищення усіх поляків, які перебували у зоні досяжності українських повстанців. Про зовсім інше читаємо у звіті з одного району Волині за той самий, страшний і трагічний липень 1943.